Page 24 - 4497

о
були надтемператури 2 * 10 С, тобто на 5-6 порядків перевищують температуру в центрі
Сонця. У результаті ядра атомів розпалися на елементарні частинки кварки і глюони. Саме ці
частки претендують на роль цеглинок Всесвіту. За сучасними уявленнями матерія Всесвіту
досить неоднорідна і те, що доступно нам для вивчення складає не більше 5 % всіх її
складових. А в цілому вони розподіляються так. Хімічні елементи «важкі» (крім водню) -
0,03 %, нейтрино 0,3, зірки і галактики 0,5 %, прихована гравітація, нерівномірно
розподілена, пов'язана з галактиками – 30 %, вакуумна (темна) енергія, рівномірно
розподілена – 65 %.
Звідки що взялося? Фізики кажуть, що все почалося задовго до всесвітнього потопу. А
саме десь близько 11млрд років тому. І їх модель Великого вибуху нічим не відрізняється від
біблійної моделі божественного світобудови. На початку була пітьма, і лише дух носився над
безоднею, так сказано в перших рядках священного писання. І ось, протягом невловимого для
нашого сприйняття моменту - вогняний спалах, випромінювання і з'явилася надщільна
3
94
(10 г/см і надгаряча матерія майбутнього Всесвіту. Далі з'явилися елементарні частинки, а
потім Андрон (протони і нейтрони) які з'явилися лише через деякий час (на п'ятому етапі,
-12 -11
протягом 10 - 10 с від початкового нульового моменту). Стабільні ядра водню і гелію
з'явилися лише через 3хв 44 с. А ось початок утворення зірок і галактик першого покоління і
більш важких елементів до заліза включно відбулося значно пізніше в період 1-100 млн від
початку створення. Друге покоління формується від 100 млн до 7 млрд років, тобто до 4,5
млрд років тому, коли утворилася наша Сонячна система поряд з іншими подібними в нашій
Галактиці. Як вона утворилася, ми це розглянули в попередній лекції у викладі Ларіна. Що
відомо з інших джерел і на підставі найостанніших даних? В принципі те ж саме, відоме ще у
І. Канта. Газово-молекулярна (воднева) туманність з домішкою силікатної пилу з розмірами
часток більше 0,1 мкм (речовина космічного пилу) - ось з чого і утворилася Сонячна система.
У числі основних хімічних елементів, які входили до складу протосонячної хмари, називають
9 елементів: водень, гелій, кисень, вуглець, азот, неон, кремній, магній, залізо. (див.
В. І. Сиротін «Порівняльна планетологія», 2009 р). За даними ізотопії, частина речовини
космічного пилу, який потрапляє в руки вчених, більш стародавня, ніж наша планетна
система.
Що відомо про планети, холодні сферичні тіла - супутники гарячих зірок? Планети і
цілі їх системи навколо деяких зірок зараз виявлені в околицях нашої Галактики в множині. А
є ще й пропліди - холодні газово-пилові диски, навколо молодих зірок, яким ще належить
сформуватися в систему подібну нашій. Таких проплід багато в сузір'ї Оріона. Переважно
планети мають поодинокі зірки, як наше Сонце але іноді зустрічаються вони і в подвійних і
навіть потрійних, наприклад у подвійній гамма-Цефея виявлена планета в 1.7 разів більше
Юпітера. Причиною утворення планетних дисків вважається взаємодія, а точніше протидія
гравітаційного і магнітного полів зірки, в результаті чого частина речовини останньої
виявляється скинутою в екваторіальну площину зіркою. А ось виразно як у Ларіна про
причини диференціації речовини нічого не говориться. У В. І. Сіротіна в книзі «Порівняльна
планетологія» згадуються лише три зони навколо Сонця, утворення яких пов'язані з
пониженням температури у міру віддалення від зірки і тугоплавкістю елементів та їхніх
сполук. А це дуже важливий момент у розумінні причин формування геохімічної зональності
як універсального закону природи, розшарування планет на оболонки, тобто їх стратифікації,
і відповідь на питання навіщо потрібне життя як форма існування матерії і в чому власне
вселенське призначення людини: детермінована необхідність чи нікчемна випадковість - гра
природи?
У гідридній гіпотезі будови і хімічному складі Землі Ларін аргументує свою точку
зору з хіміко-фізичних позицій виходячи з припущення домінування водню над іншими

23