Page 19 - 4495
P. 19
Якщо усі семантичні достовірності відомостей, що входять до де-
яких даних, співпадають між собою k = k = k =..., то таку достовір-
1
2
ність можна винести за дужки і записати
(k) {( ; ;..., ;..., } (x) = (p)(x),
i
2
1
n
де позначає сімейство підмножин опорної множини X. У свою чер-
гу, це сімейство можна записати у вигляді рядка або стовпчика:
1
21
:
;{ 1 ;... ;... };
2
i
n
i
:
n
Якщо тепер розглянути істинні дані (x) про об'єкт xX, то одно-
часно з кожними двома (або більше) істинними відомостями (x),
1
(x) з (x) буде істинним відомість (x), де = – перетин під-
3
2
2
3
1
множин, тобто логічна операція кон’юкція матиме в даному випадку
вигляд:
= (x) (x).
1
3
2
Отже, поняття “інформація про об'єкт” xX визначається як сі-
мейство відомостей (x) про цей об'єкт, якому належать поряд з кож-
ними відомостями з цього сімейства, усі їх простіші (очевидні) логіч-
,/
ні наслідки, тобто, якщо (x) належить сімейству, то і всяке (x), де
,/
X, (x), (x) (або більше) належить сімейству, то і (x), де
3
1
2
= також належить сімейству.
1
3
2
Носієм інформації про об'єкт xX буде така частина усіх відомос-
тей цієї інформації, простіші логічні наслідки з якої повністю визна-
чають інформацію. У однієї інформації можуть бути різні її носії, тоді
вони називаються еквівалентними. У загальному випадку інформація
про об'єкт і її носій не співпадають, але по будь-якому своєму носію
інформація однозначно визначається. Зокрема, носієм інформації є
будь-яка одинична відомість, будь-які дані про об'єкт.
Використання інформаційного опису нафтогазового об’єкта дає
можливість:
- переходити від інтуїтивних представлень про нафтогазові об'-
єкти і їх властивості та процеси, що привели до їх утворення, до логі-
19