Page 23 - 4495

третіх – можливість і терміни її аналізу і обробки. При визначенні ме-
ти в процесі прийняття рішення важливі такі характеристики інфор-
мації про нафтогазовий об’єкт як її корисність, цінність, достовір-
ність, значимість. Корисність (споживча вартість) визначається вико-

ристанням цієї інформації при виборі певних керуючих рішень. Сту-
пінь її корисності визначається цінністю інформації, цінністю її зміс-
ту, використанні її для опису нафтогазового об’єкту, наприклад, еко-

номічна цінність відомостей про властивості продуктивних частин
надр вища, між непродуктивних, хоча в оцінюванні наукової або якої-
небудь іншої цінності інформації можуть бути зворотні відношення.
Ця характеристика тісно зв’язана зі значимістю інформації яка опосе-

редковується відповідальністю за ті прийняті рішення, в обґрунту-
ванні яких вона покладена. Як відомо, будь-які рішення за їх значен-
ням у досягненні цілей діяльності поділяють на стратегічні, тактичні і

оперативні. Чим вище значення, відповідальність рішення, тим ґрун-
товніша і достовірнішою повинна бути початкова інформація.
Значимість не тотожна її цінності, а включає таку характеристику

як достовірність. Цінні, але мало достовірні відомості підвищують
ризик при прийнятті рішення, тому значимість інформації про перс-
пективні прояви потенційного нафтогазового родовища нижча, ніж

про розвідане родовище.
На методологічному, загальнонауковому рівні інформація – до-
поміжний засіб пізнання дійсності в рамках інформаційного підходу.
З точки зору семантичної концепції інформація – це відомості

про оточуючий світ, які є об’єктом зберігання, перетворення, переда-
чі і використання. Відомості – це знання, повідомлення. Якщо інфор-
мація є відомості, а відомості – знання, то, згідно з правилом транзи-

тивності, інформація є знання. Але з цим далеко не всі згідні.
Аналіз літературних джерел свідчить, що наукову інформацію
необхідно відрізняти від наукових знань. У знаннях наукова інформа-
ція представлена вже в найбільш узагальненому вигляді і виражаєть-

ся в системах понять, у судженнях, висновках і теоріях, тобто наукові
знання – це не вся наукова інформація, а лише її певна частина.
З цього формулювання можна зробити висновок, що знання є

констатація, фіксація в нашій свідомості – у вигляді відчуттів, пред-
ставлень, понять образу – існування об’єктивних зв’язків між предме-
тами і явищами реального світу. У процесі комунікації, спілкування

сприймаються не думки, не знання і навіть не інформація, з якою по-
ділився комунікат, а імпульси. Ці імпульси у випадку їх інтерпретації

23