Page 14 - 4495

про нафтогазову предметну область, а по-друге, як її інформаційну
модель. Тим самим зафіксуємо зв'язок між предметною областю та її
інформаційною моделлю. Розкриваючи суть цього зв'язку зауважимо
таке.

1. Інформаційна модель несе в собі семантику предметної облас-
ті, тобто це не просто сукупність інформації, що має деякі синтаксич-
ні правила її організації, а сукупність, яка має інтерпретацію в деякій

предметній області.
2. Вона є інформаційною моделлю, тобто інші складові предмет-
ної області (функціональна і керуюча), які можуть бути предметом
моделювання, перебувають за межами БД та БЗ, як моделей предмет-

ної області. Щодо поняття інформаційної складової предметної обла-
сті, то вона трактується у більш широкому значенні в порівнянні з
традиційними у вигляді сукупності фактів. У нашому розумінні БД та

БЗ, як інформаційні моделі, містять як знання, що відносяться до
предметної області, так і правила породження деяких нових знань з
явно заданих. При цьому правила розглядають як носії деякої інфор-

мації, що виводиться з тієї, яка є в наявності, а не як процес її одер-
жання.
3. Оскільки БД та БЗ є автоматизованою сукупністю інформації,

то фіксується наявність зв'язку між власне вказаними інформаційни-
ми системами і таким об'єктом як комп'ютер.
4. БД та БЗ є споживчо-орієнтованою сукупністю формалізації,
яка може бути доповнена чи оновлена згідно з потребами та можли-

востями користувача новими даними та знаннями про предметну об-
ласть.
Наприклад, системний аналіз геологорозвідувальних робіт пока-

зує, що інформація про нафтогазовий об'єкт суттєво неоднорідна.
Незалежно від методів і технічних засобів узагальнену інформа-
ційну модель геологорозвідувального процесу можна представити у
вигляді сукупності таких етапів (рис. 2): етап проектування; пошуко-

вий етап; етап наукових досліджень; розвідувальний етап.
Етап проектування включає: вибір предметної області; оцінку
геологічної ситуації; вибір об'єктів, що входять до предметної облас-

ті; розроблення технічного завдання; проектування робіт та системи
спостережень. Пошуковий етап включає: організацію польових робіт;
збір даних спостережень та їх обробку; побудову карт, схем та розрі-

зів; геологічну інтерпретацію одержаної інформації формування
знань про наявність нафтогазової предметної області.

14