Page 18 - 4495

Будь-які знання про нафтогазовий об’єкт починаються з накопи-
чення фактів за допомогою спостережень та відповідних геолого-
геофізичних досліджень. Але якщо ці знання не привести в систему,
то вони приносять мало користі. Поки хаос нових фактів не структу-

рований, поки об’єкт не оцінений в цілому, неможливо використову-
вати ці знання для практики. Тому етап накопичення фактів потрібно
замінити другим етапом, на якому здійснюється переробка інформа-

ції, представлення її в такій формі, яка вже може бути засвоєна кори-
стувачем. Для цього необхідно використовувати нові інформаційні
технології, які дають можливість при пошуково-розвідувальних робо-
тах на нафту і газ:

1) переходити від інтуїтивних представлень про нафтогазові
об’єкти, їх властивості і процеси, що привели до їх утворення, до ло-
гічно-обґрунтованих конструкцій, що піддаються суворій перевірці з

точки зору їх відповідності геологічному явищу, що описується;
2) глибше проникнути в структуру нафтогазових об’єктів чи про-
цесів, оскільки застосування інформаційного моделювання на базі

інформаційних систем дає можливість більш повного врахування
впливу кожного з множин факторів на висновки, що робляться на їх
основі, а також більш повного врахування зв’язків і залежностей між

окремими фактами.;
3) вирішувати задачу раціональної організації робіт по збору і
обробці інформації, тобто вирішувати питання про необхідність чис-
ла точок спостережень, пошукових і розвідувальних свердловин, взі-

рців керна, проб і аналізів нафти і газу.
Формальним вираженням цих знань є інформація про нафтогазові
об'єкти, що описують предметну область і передбачає наявність таких

чотирьох величин: опорної множини X об'єктів, інформаційного по-
казчика x одного з об'єктів X, тобто xX, підмножини  об'єктів з X,
тобто X та інформаційної достовірності k, яка характеризує досто-

вірність виконання головної умови x.
У зв’язку з цим розглянемо будь-яку інформацію про об'єкт xX

у вигляді тріад:

(k)  (x).

Але поряд з окремими відомостями про об'єкт, маємо справу з
набором (сімейством) відомостей про нього. Такі набори називають

даними про об'єкт. Позначимо дані про об'єкт xX

{(k )  (x); (k )  (x);... } або {(k )  ; (k )  ;... }.
1
2
2
1
2
1
1
2
18