Page 195 - 4489

розкладаються під час кип’ятіння води і не випадають в осад, якщо їхня
концентрація не перевищує границі насиченості. При перегріваннях двигуна
води, стикаючись з гарячими поверхнями, утворює бульбашки пари і солі, які
випадають в осад, “прикипають” до перегрітої поверхні. Особливо шкідливий
сульфатний накип, бо він має дуже велику міцність і його важко вилучати.
Хлориди, крім здатності утворювати накип, небезпечні ще корозійною дією
(особливо алюмінієвих головок блоків циліндрів) внаслідок гідролізу солей.
Постійну твердість води визначають за формулою:
А a А a А a А a
Ca CaSO 4  Ca CaCl 2 Mg MgSO 4  Mg MgCl 2
   
Т  CaSO 4 CaCl 2  MgSO 4 MgCl 2 , (8.4)
н
20 , 04 12 , 16
де  CaSO 4 ,  MgSO 4 ,  CaCl 2 ,  MgCl 2 – молярні маси сульфатів і хлоридів кальцію і

магнію.
Загальну твердість води визначають як суму тимчасової і постійної
твердостей:
Т з = Т к + Т н . (8.5)

Вода буває м’яка, середньої твердості і тверда. Вода, твердість якої до 3 мг-
екв/л – м’яка, від 3 до 6 – середньої твердості, від 6 до 9 – тверда, вище 9 мг-
екв/л – дуже тверда. Застосування в системі охолодження твердої води
недопустимо.
Найбільш м’якою і чистою є дощова та снігова вода (атмосферна),
твердість якої менша 0,04 мг-екв/л. Ця вода найкраща для системи

охолодження, хоч і має дещо підвищені корозійні властивості внаслідок
розчинених у ній вуглекислого газу і кисню.
Вода річок, озер, ставків (поверхнева) належить до середньої твердості, а
вода з колодязів і джерел (підземна) частіше буває твердою і дуже твердою.
Твердість води можна визначити простим методом. У м’якій воді легко
утворюється стійка мильна піна, у воді середньої твердості піна утворюється
при тривалому намилюванні, у твердій воді піна не утворюється.
Воду середньої твердості і тверду перед застосуванням необхідно
зм’якшувати. Розрізняють термічні та хімічні методи зм’якшення води.
Найпростішим термічним способом зм’якшення води є кип’ятіння її протягом
20…30 хвилин, коли бікарбонати кальцію і магнію переходять у карбонати і
випадають в осад, який потім вилучають відстоюванням та фільтруванням.

Даним способом можна знизити тимчасову твердість до 1,0...1,5 мг-екв/л, але
при цьому не вилучаються солі, які зумовлюють постійну твердість.
Технічно складніший спосіб – перегонка води, коли розчинні солі
залишаються в кубі (одержання дистильованої води). Але її застосування
економічно недоцільно, тому що на одержання дистильованої води
витрачаються значні паливно-енергетичні ресурси.
Хімічні способи зм’якшення води засновані на методах осадження солей
або на катіонному обміні. Ці методи не можуть бути застосовані в умовах

191