Page 26 - 4488

площадки, під’їзних доріг і пристаней для стоянки суден,
виконання підготовчих і земляних робіт, а також вибору
технологій прокладання трубопроводів. На підставі цих
пошуків і наявних морських карт складають план акваторії у
масштабі 1:10000 - 1:25000 із зазначенням розміщення створів
трубопроводів, різних інженерних споруд, суднового ходу,
місць стоянки суден і зони риболовлі.
Інженерно-геологічну розвідку проводять для
установлення геологічної будови, геоморфологічних і
гідрогеологічних характеристик ділянки будівництва
мирського трубопроводу. На підставі інженерно-геологічних
пошуків встановлюють фізико-механічні властивості ґрунтів:
гранулометричний склад, густину, об'ємну масу сухого ґрунту
в природному стані, вологість, кут внутрішнього тертя і
зчеплення ґрунту, опір зсуванню, нижню і верхню межі
пластичності й консистенцію глинистих ґрунтів.
Вивчають склад, товщину і умови залягання донних
відкладів (потужність слабких намулистих і пухких
незв'язаних ґрунтів, глибину залягання щільних ґрунтів і
скельних порід), фізико-геологічні процеси та явища.
Особливу увагу звертають на визначення стійкості
берегового і підводного схилів, на розвиток фізико-
геологічних явищ (берегових процесів, обвалів, зсувів, карстів
тощо).
Ґрунтові умови акваторії суттєво впливають на вибір
варіанта й конструкційне рішення морського трубопроводу.
Від властивості ґрунтів залежать величина і спосіб
заглиблення трубопроводу у ґрунт, переформування
морського дна, конструкція закріплення до берега й методи
закріплення трубопроводу, несуча здатність суднових якорів,
стійкість трубопроводу на спливання внаслідок зміни
властивостей ґрунтів та густини води в разі шторму, розмиття
і засипання траншеї.
Інженерно-геологічну розвідку акваторії на ділянках
будівництва трубопроводів найефективніше проводити за
допомогою акустичних методів у поєднанні з дослідженням
властивостей дна акваторії за допомогою спеціальних
пробовідбірників.

25