Page 42 - 4487
P. 42

розвивали  вміння  застосувати  доцільні  діалектичні  методи  і  прийоми  (розкладати  факти  в
               логічній послідовності, абстрактно мислити тощо).
                     Мовні  засоби  суперечки,  дискусії,  полеміки.  Ці  усні  жанри  наукової  комунікації
               вимагають  досконалого  володіння  словом,  правильного  і  доречного  використання  його
               виражальних засобів.
                     Зазвичай,  вступ  у  суперечку  виражається  такими  висловами:  Дозвольте  заперечити;
               положення ... видається сумнівним; це положення потребує більш ґрунтовної аргументації.
                     Мовною  формою  вираження  доведення  (доказу)  –  форми  мислення,  що  обґрунтовує
               правильність  суджень,  є  складні  мовні  конструкції,  що  становлять  логічний  ланцюг
               умовиводів  (доказом  може  бути;  приклад  може  бути  витлумачений  інакше,  якщо).
               Структура доведення включає такі складові, як теза – судження, істинність якого має бути
               доведена, аргументи (базові параметри доведення, судження, за допомогою яких доводиться
               теза,  положення,  з  яких  виводиться  істинність  або  хибність  тези).  Важливою  вимогою  до
               аргументації є, безумовно, сумлінність, чесність і об'єктивність подання аргументів.
                     Спростування аргументів може містити такі конструкції: Факти не підтверджуються;
               ці аргументи недостатньо переконливі.

                                                   3. Наукові конференції
                                          як засіб вияву культури наукової мови

                     У контексті інтелектуально–креативних вимог професійно–педагогічної діяльності такі
               підсумкові  заходи  виступають  ефективним  засобом  активізації  навчально–пізнавальної,
               науково–дослідної  діяльності,  реалізації  набутих  здібностей  і  стимулювання  потреби  у
               творчому  оволодінні  знаннями,  засобом  об’єктивного  вияву  обдарованої  студентської
               молоді.
                        Слово конференція походить від латинського conferential, що означає "збори,
                  нарада представників певних держав, партійних, громадських, наукових організацій з
                  метою обговорення і вирішення певних питань".
                        Наукові конференції вважаються невід'ємною формою висвітлення підсумків
                  наукової роботи (реферату, курсової, дипломної чи магістерської роботи) і разом з тим є
                  ефективним засобом об'єктивного виявлення та відбору обдарованої студентської молоді,
                  реалізації їх творчих здібностей, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями,
                  активізації навчально–пізнавальної діяльності.

                        Як правило, на звітну студентську наукову конференцію після обговорення на
                  засіданнях гуртка, проблемної студентської групи за рекомендацією наукового керівника
                  пропонуються кращі студентські роботи з української філології чи методики. Кращі –
                  насамперед з позиції власне письмового розкриття теми дослідження.

                     Традиційні ознаки поняття "конференція" на сьогодні збагатилися рисами, властивими
               дистанційним конференціям, які з допомогою електронної пошти, відео– і аудіокомунікацій
               дозволяють організувати  інтерактивний діалог  і полілог серед віддалених один від одного
               фізичних користувачів.
                     І  все  ж  конференція  –  це  лише  верхівка  "наукового  айсбергу".  Проведена  на
               відповідному  рівні,  тобто,  на  яку  студенти  прибудуть  з  метою  поспілкуватися  з
               однодумцями, а не для отримання автоматичного заліку тощо, конференція повинна не лише
               підтвердити належний рівень виконаної наукової роботи, а й показати студента–дослідника
               як  мовну  толерантну  особистість.  Саме  на  таких  заходах,  під  час  наукових  дискусій
               виробляється  самостійність,  оригінальність  висловлювання,  вміння  обґрунтовувати  чи
               спростовувати хибні думки, здійснюється опанування мистецтвом арґументованої полеміки.
               Цим самим набувається професійний досвід, відбувається суспільне визнання в середовищі
               фахівців.




                                                              41
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47