Page 34 - 4484

На ступінь нагрівання кислоти впливає час контакту її з
магнієм. Тому при складанні програми процесу визначення
швидкості прокачування кислоти відводиться важлива роль.
Одним із способів цього є закачування магнієвої
стружки або гранул у пласт. Термохімічна обробка пласта з
закачуванням у нього магнію більш ефективна, позаяк
виділення тепла відбувається безпосередньо в пласті, а
нагрівання розповсюджується на породу, яка складає пласт, і
флюїди, що її насичують.
Закачування магнієвої стружки або гранул можлива
тільки при високій поглинальній здатності пласта і при
наявності достатніх отворів у фільтрі. Магній нагнітають у
пласт з допомогою високов'язкої рідини. Однак, як показує
практика, при закачуванні упласт частина його залишається в
свердловині. При наступному прокачуванні соляної кислоти
тепло виділяється в зоні фільтру і виводить його з ладу. Тому
контролю за станом фільтрової частини колони перед
прокачуванням кислоти потрібно приділяти більше уваги.
Термохімічна і термокислотна обробки проводяться у
свердловинах, де вже одержаний приплив, а також там, де
спостерігаються труднощі при добуванні нафти із пласта. Це
звичайно експлуатаційні свердловини після деякого часу їх
роботи. Термохімічні і термокислотні обробки пластів при
випробуванні свердловин проводять рідко.

2.3.3 Термогазохімічний вплив на пласт

У середині 70-х років ХХ ст.у практику нафтовидобутку
почали впроваджувати методи комбінованого впливу на пласт
з допомогою апаратів, які спускаються на кабелі, зокрема,
акумуляторів тиску для свердловин(АТС).
Технологічна схема проведення процесу
термогазохімічного впливу на пласт передбачає проведення
таких операцій: промивання свердловини нижче інтервалу
перфорації; підіймання труб із свердловини і перевірка
колони шаблоном діаметром не меншим 112 мм; заміна
рідини в інтервалі перфорації кислотним розчином або
розчинником; підйом труб з шаблоном; спуск АТС до
інтервалу перфорації; займання зарядів і очікування їх
згоряння; витягання кабелю із свердловини.
33