Page 31 - 4484

закачуваннякислоти, тисками нагнітання, використанням
пристроїв і добавок.
Хімічний вплив на пласт є найпоширенішим методом
виклику та інтенсифікації припливу. Використання хімічних
реагентів у процесі розкриття пластів бурінням і перфорацією
не тільки розширює об'єми обробки пластів, але й змінює
показники розкриття. Правильний вибір властивостей і
параметрів бурових розчинів при розкритті пластів значно
скорочує обсяги хімічних обробок пласта при випробуванні і
наступній експлуатації свердловин.
В останні роки розширився асортимент реагентів, які
використовуються при хімічних обробках пластів.
Збільшилось число поверхнево-активних речовин.
Використання суміші різних хімічних речовин (розчинників,
поверхнево-активних речовин, електролітів) дозволяє покра-
щити умови припливу флюїдів з пласта в свердловину, що
збільшує нафтовіддачу пластів. Міцелові дисперсії, які є
сумішшю вуглеводневої рідини з водою, в присутності ПАР і
електроліту, теж застосовуються для збільшення нафтовіддачі
пластів.

2.3 Методи комбінованого впливу на пласт

2.3.1 Гідрокислотний розрив пласта

Гідрокислотні розриви пласта (ГКРП) є різновидністю
кислотних обробок під високим тиском і відрізняються від
них насамперед великими обсягами і високими темпами
закачування розчину соляної кислоти. ГКРП рекомендуються
для свердловин, де відсутній або дегідродинамічний зв'язок з
пластом недостатній для його випробування. Комбінуючи
методи гідродинамічного і хімічного впливу на пласт, можна
одержати значні припливи із пласта. При ГКРП тиск
нагнітання може у багато разів перевищувати міцнісні
характеристики колони, тому їх проводять з пакером або з
протитиском бурового розчину.
Гідрокислотний розрив пласта призначений для
розкриття і розширення мікротріщин у породах. Його можна
здійснювати із заповненням утворених тріщин розклинюючим
матеріалом або без їх заповнення. ГКРП без заповнення
30