Page 29 - 4484

середину". При імплозіоні рухоме навколишнє середовище
володіє більш високим тиском, ніж у самому джерелі вибуху, і
тому відбувається лускання порожнини, що приводить до
виникнення хвилі, яка поширюється в навколишньому
середовищі.
Вибираючи тип вибухових речовин (ВР) промисловики
зацікавлені в тому, щоб при їх вибуху одночасно з
максимальним виділенням енергії утворювалося багато газів.
Застосування ВР у свердловині з метою інтенсифікації
припливів ґрунтується на використанні процесів горіння і
детонації. При горінні у породі розвивається переважно одна
тріщина, яка здатна під дією розклинюючих сил
поглиблюватись у пласт. При вибуху розвиток тріщин
охоплює всю зону пласта, яка розташована навпроти заряду.
Воно супроводжується дробленням породи із утворенням
каверни, зони ущільнення на віддаленні від тріщини.
Першим завдання вибуху є утворення тріщинуватості у
навколосвердловинній зоні. Пізніша пульсація газової
бульбашки, яка супроводжується зворотно-поступальним
рухом рідини, довершує видалення осаду з фільтра, продуктів
зони кольматації.
При підвищенні тиску рідина і гази, які поступають у
канал, діють як клин, розриваючи масив. Після зняття тиску
залишкова деформація утруднює повне закриття тріщин при
їх зминанні, зберігаючи для флюїду канали у стовбур.

2.1.6 Дренування пластів скрапленими газами

Одним із способів гідромеханічного впливу на пласти з
низьким тиском є дренування їх скрапленими газами. Для
цього можна використати азот і вуглекислий газ, які легко
скраплюються та мають низькі критичні тиск і температуру.
Скраплені гази нагнітають у пласт насосними
агрегатами і залишають на деякий час у пласті для
контактування і реагування з рідинами і породою.
Вуглекислота, наприклад, здатна розчиняти карбонатні
породи, хоча активність її невисока. Потім свердловину
відкривають.
Якщо тиск у свердловині нижчий від критичного для
скраплених газів, починається інтенсивний рух її по пласту
28