Page 32 - 4484

тріщин розклинюючим матеріалом застосовується частіше,
так як його простіше здійснити, в результаті хімічного впливу
на породи пласта внаслідок їх неоднорідності, різної величини
і направлень тріщин канали мають різноманітнийпереріз.
Тому після зняття надлишкового тиску тріщини не
змикаються, а утворюють високопроникні канали.
Високі темпи закачування розчину дозволяють
добитися ефекту гідравлічного розриву пласта, а великі об'єми
закачуваного розчину - обробити віддалені зони пласта. У
процесі ГКРП можуть бути використані нафтокислотні
емульсії і пінні системи, з допомогою яких нафта рухається по
пласту на значні віддалі. Для кращої обробки часто
використовують водні розчини ПАР, змішані з кислотою або
закачувані порціями з солянокислотним розчином.
Кислотний розчин є активною рухомою рідиною, тому
для нагнітання потрібно створювати на гирлі тиск менший,
ніж при закачуванні в'язких рідин.
При ГКРП найчастіше, за незначного зменшення тиску
нагнітання, збільшується розхід рідини, що вказує на
розкриття існуючих в пласті тріщин.
Технологічна схема ГКРП передбачає такі операції:
очищення фільтра промиванням або кислотною ванною з
подальшою промивкою; нагнітання в пласт буферної рідини:
для нафтових пластів - вуглеводню, а нагнітальних
свердловин - води або водних розчинів ПАР; закачування в
пласт розчину соляної кислоти; продавлювання кислоти в
пласт; очікування реагування; дренування свердловини для
виведення продуктів реакції.
Процес закріплення тріщини розклинюючим матеріалом
аналогічний тому ж процесу при ГРП.
ГКРП застосовують у багатьох нафтових районах.
Ефективність його тим вища, чим вищий рівень організації
робіт і чим повніше враховані особливості покладів при
складанні програми процесу.

2.3.2 Термохімічні обробки пласта

Розрізняють термохімічні і термокислотні обробки
фільтра свердловин і привибійної зони пласта.
Термохімічна обробка - процес обробки привибійної і
31