Page 30 - 4484

унапрямку вибою. Розширяючись під час руху до вибою
свердловини бульбашки газу захоплюють з собою частинки
породи, крапельки рідини, порушують сили зчеплення рідини
з породою, покращуючи умови припливу пластової рідини.
У СНД скраплені азот і вуглекислоту використовують
поки що у незначних обсягах. Використання їх для
дренування у процесі випробування свердловини, а також для
виведення продуктів реакції після кислотних обробок може
одержати подальший розвиток, якщо роботи будуть
проводити у більших обсягах, ніж у даний час.

2.2 Методи хімічного впливу на пласт

Хімічні методи впливу на привибійну зону пласта з
метою виклику та інтенсифікації припливу базуються на
властивості гірських порід вступати у взаємодію з деякими
хімічними речовинами, а також на властивості деяких
хімічних речовин впливати на поверхневі і молекулярно-
капілярні зв'язки твердих і рідких фаз у породах.
Найбільш поширеними методами хімічного впливу на
пласт є:
1) солянокислотна обробка пласта;
2) обробка пластів плавиковою (фтороводневою)
кислотою;
3) обробка пластів розчинами ПАР;
4) обробка пластів з використанням сумішей
перерахованих вище речовин;
5) обробка пластів вуглекислотою, сульфаміновою,
сірчаною та іншими кислотами і солянокислотними
обробками із застосуванням інгібіторів гідратоутворення.
Методи хімічного впливу на пласт дозволяють:
- очистити і розширити канали для руху флюїду із
пласта до свердловини;
- утворити нові канали за рахунок розчинення мінералів,
які входять до складу породи;
- змінити фазову проникність пласта.
Широке застосування методів хімічного впливу у
промисловій практиці різних районів привело до появи різних
технологічних схем здійснення цих процесів. Схеми
відрізняються в основному темпами і об'ємами
29