Page 39 - 4484

лабораторними дослідженнями З.Стефанкевича на взірцях
колекторів родовищ Західного Сибіру, які характеризуються
низькими фільтраційними властивостями. Дослідження
проводились на установках, у яких моделювали термобаричні
умови залягання порід i забезпечували зміну фільтраційних
властивостей внаслідок багаторазового змінювання
фільтраційних флюїдів у порових каналах i зміну їх руху у
взірці шляхом створення депресій i репресій.
Дослідження показали, що необхідні величини різко
створюваних депресій i репресій, їх кількість (кількість
циклів), частота кожного циклу дії залежить від багатьох
факторів: літолого-петрографічних властивостей колекторів,
їх пористості i проникності, властивостей флюїду, процесів,
які відбуваються в колекторах під дією водних розчинів i т.д.
Дуже важливим є те, на якій стадії експлуатації перебуває
свердловина i розробка родовища у цілому i які методи
штучної дії на привибійну зону пласта проводилися раніше з
метою відновлення їх проникності.
Залежність коефіцієнта збільшення проникності
пісковикаКп/Ко від кількісті циклів, амплітуди i виду дії
змінними тисками зображена на рис.3.2.
Початкова проникність цього пісковикаКо по розчину
2
NaCI складала 0,2 мкм при пористості 17,7%. Після
довготривалого витіснення розчину гасом проникність
2
пісковика зменшилась до 0,011 мкм . Такий стан породи
(наявність моделі нафти, гaзyi залишкової води) прийнято
було за модель в природному стані. Після проведення ще
декількох циклів витіснення гасу розчином NaCI проникність
пісковика зменшилась до 0,002 мкм. Відновлення проникності
здійснювалося шляхом дії на породу різко створеними
депресіями, поєднаними з репресіями. Максимальний ефект
отримано при дії на пісковик змінними депресіями ΔР = 6
МПа (рис.3.2, ж) і депресіями-репресіями (рис.3.2, д, е) при 5-
10 циклах дії.

38