Page 41 - 4470
P. 41

Колегіата       була     прикрашена          настінними         розписами,        деревяними
               скульптурами  з  позолотою,  мармуровими  скульптурами,  а  на  хорах  над
               головним  входом    звучав  особливої  мелодійності  орган  (  вперше  звучав  11
               листопада  1900  року  ).  На  жаль,  вся ця  краса  була  по-варварськи  знищена
               войовничими атеїстами “ батьками міста”, у післявоєнний період.

                      Вірменський костел

                      Незабаром  після  заснування  Станіславова  тут  поселились  вірменські
               колоністи  з  Молдавії  та  Угорщини.  Їх  запросили  сюди  магнати  Потоцькі  з
               метою  економічного  піднесення  міста.  23травня  1665р.  –  було  надано
               привілей  станіславівським  вірменам,  які  на  той  час  приєднались  до  римо-
               католицької церкви. У цьому документі згадувався існуючий вже дерев’яний
               вірменський костьол, уфундований А. Потоцьким.
                      По прибуттю вірмен у місто в 60 х-р. XVII ст. вони побудували спочатку
               дерев’яну  церкву.  22  жовтня  1674  р.  з’явилася  в  церкві  прекрасно
               намальована  ікона  Діви  Марії,  з  очей  Якої  капали  сльози.  За  ініціативою
               станіславівського вірменського братства було вирішено побудувати величаву
               церкву.  20  років  зводили  вірмени  нову  будівлю.  За  своєю  об’ємно-
               просторовою композицією вона є характерним зразком зрілого бароко.
                      У 1763 році було вже збудовано костел. Це споруда в італійському стилі
               з  двома  овальними  вежами  і  великим  куполом,  який  зсередини  оздоблений
               образом  Богородиці  з  малим  Ісусом.  Всередині  костелу  найбільшої  уваги
               заслуговують:  чудотворна  ікона  Діви  Марії  на  великому  вівтарі,  красиві
               фрески на стінах, виконані колись Яном Солецьким і галерея з чотирнацяти
               великих  ікон,  на  яких  зображені  постаті  апостолів.  Довжина  костелу  18,
               ширина 7 саженів. До 1800 року костел був не тинькований.
                      Відомо, що в 1700 році був освячений вірменський костел, можливо, що
               це сталося після його ремонту. В той час в місті налічувалось 460 вірмен.
                      Вірменська  громада  освоювала  квартали  на  схід  від  ринку,  де  був
               парафіяльний костел Зачаття, плебанія, школа, кладовище, заїзди, майстерні
               ремісників. Існувало вірменське братство, згодом перетворене на банк.
                      В  1856  році  відреставровано  вірменський  костел.  В  1869  році  цей
               костел було піддано ще одній реставрації, причому було розібрано його купол.
               У  міжвоєнні  роки  приділялось  немало  уваги  реставрації  памяток
               станіславівського середмістя. У 1922 р. було відбудовано вірменський костел.

                      Українські церкви на території міста

                      Більшість  історичних  джерел  стосовно  існування  та  місцезнаходження
               українських  церков  на  території  міста  дають  дуже  скупу  інформацію  або
               зовсім  ніякої.  Очевидно  це  пов’язане  з  пропольською  політикою  в  період
               заснування  міста  та  його  подальшого  суспільного  життя.  Але  розглянувши
               найстаріші збережені карти та плани Станіславова можемо робити висновок
               про те, що українські церкви в місті були протягом всього його існування.
                      Центральна        парафіяльна        церква      Хрестового       Воскресіння       була
               споруджена  під  гонтами  в  1601  р.,  тобто  в  часи  коли  ще  існувало  село
               Заболоття.  Тоді  в  церкві  знаходилося  сім  образів  малярської  роботи
               намальованих на дерев’яних дошках. При церкві була деревяна дзвіниця. З
               церковних  книг  зберігалося  напрестольне  друковане  Євангеліє,  Служебник,
               писаний Єрмолай і Псалтир. Храм прикрашали намісні образи, іконостас.


                                                              41
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46