Page 40 - 4470
P. 40

відвідав Станіславів і згодом, у 1699 році, писав про станіславівський замок,
               як про існуючий на той час візиту, кам’яний, гарний, багато прикрашений.
               Палац  зайняв місце  на  певній  віддалі від  міських  кварталів  і  відділявся  від
               них еспланадою. З напільного боку його захищала ділянка фортифікаційних
               споруд,  здійснених  під  керівництвом  згаданого  К.  Беное.  Ф.  П.  Далейрак
               називає ці фортифікації “великими насипами новим способом”. На дитинцю
               замку, відокремленого з напільного боку трьома новими куртинами, а з боку
               міста  –  огорожею,  були  розташовані  флігелі,  кухня,  конюшня,  палац
               пов’язаний мостом з валгангом. В одному з пласких бастіонів, що з’єднували
               замкові фортифікації з міськими, було влаштовано одночасно з будівництвом
               палацу  арсенал.  Огрожа  замку  з  боку  міста  була  дерев’яною  з  кам’яними
               стовпами, в’їзна брама прикрашена рельєфною арматурою, тобто атрибутами
               військовості.
                      Замок  Потоцьких  було  перетворено  на  військовий  шпиталь  приблизно
               1792 року.

                      Сакральні споруди на території міста та передмість
                   Парафіяльний костел



                      1662р.  Андрій  Потоцький  заснував  та  уфундував  дерев’яний
               парафіяльний костьол Діви Марії, святих Андрія та Станіслава. У 1669 р. Ян
               Тарновський,         архиєпископ         львівський,        підвищив        станіславівський
               парафіяльний  костел  до  рівня  Колегіати.  У  1672  почалось  будівництво
               цегляного  парафіяльного  костелу  в  стилі  бароко  з  багатим  внутрішнім
               убранством. Збудований він на місці дерев’яного костелу (1662). У   1703 р. –
               було  завершено  будівництво  кам’яної  споруди  колегіати,  розпочате  ще  Ф.
               Карассіні і продовжене К. Беное. Це був тринефний костьол з трансептом у
               стилі  бароко.  Фасад  з  барочним  фронтоном  прикрашений  доричними  та
               корінфськими ордерами та двома симетричними баштами.
                  У 1737 р. стараннями Й. Потоцького прикрашено церкву Найсвятішої Діви
               Марії  (крипти  Потоцьких).  На  той  час  її  вважали  чи  не  найпишнішою
               церквою у Галичині. Інтер’єр церкви прикрасили різбленням із дерева і щедро
               позолоченими вівтарями, зробленими у сницарній майстерні Томаса Гундера
               та Конрада Кутченрейтера у місті Ярославі.
                  У 1844 році відбулась реставрація парафіяльного костелу.
                  У  1877  році  у  костьолі  виконав  розписи  Еразм-Рудольф  Фабіанський,  що
               через 5 років були частково знищені під час пожежі будівлі. Здається їх знову
               виконав  Е.Р.Фабіянський.  У  XIX  ст.  для  зміцнення  стін  були  встановлені
               контрфорси.
                      У  1883р.  на  будівлі  колишнього  родинного  костелу  (нині  музей
               сакрального  мистецтва)  відкрито  дві  меморіальні  дошки  українською  і
               польською  мовами  в  честь  патрона  міста  Станіслава  Потоцького,  який
               загинув 1683 р. в битві з турками під Віднем.
                      У 1925р. проведено консервацію дзвіниці парафіяльного костьолу.
                      У  1945  році  перед  закриттям  колегіати  вона  мала  приблизно  такий
               вигляд.  По  обох  сторонах  величавого  вівтаря  у  стилі  рококо  знаходились
               розкішно  різблені  лавки  з  високими  опертями  для  каноніків,  а  перед
               вівтарною  частиною  -  вхід  у  крипту,  тобто  усипальницю  роду  Потоцьких.
               Зразу ж за монументальним головним вівтарем у бічних нефах під згаданими
               бальдахинами  знаходилися  величні  вівтарі  Св.  Йосипа  та  Св.  Вінцента.


                                                              40
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45