Page 45 - 4470
P. 45

7. МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РОЗПЛАНУВАЛЬНО-КОМПОЗИЦІЙНОЇ
                                   СТРУКТУРИ СЕРЕДМІСТЯ СТАНІСЛАВОВА.

                      Моделі  розвитку  дають  можливість  продемонструвати  динаміку
               розвитку  розпланувальної,  композиційної  та  функціональної  структур
               середмістя історичного міста Івано-Франківська та виявити зміни її головних
               планувальних  елементів,  композиційних  вузлів,  фукціонального  зонування
               (схема 7.1).
                      Пропонуємо           розглянути        моделі       розвитку         розпланувальної,
               композиційної  та  функціональної  структур  середмістя  історичного  міста
               Івано-Франківська.  Кожна  з  моделей  показує  розвиток  міста  від  періоду
               закладення  до  існуючого  стану.  Моделі  розвитку  дають  можливість
               продемонструвати  динаміку  еволюції  розпланувальної,  композиційної  та
               функціональної  структур  центру  міста  та  виявити  зміни  її  головних
               розпланувальних елементів, композиційних вузлів, комунікаційних зв’язків.

                      Модель  розвитку  розпланувальної  структури  середмістя  Івано-
               Франківська

                      Розпланувальна структура середмістя у відповідності до етапів розвитку
               поступово ускладнювалась, доповнювалась новими елементами. На І–му етапі
               розвитку  (сер.  XVII  –  кін.  XVII  ст.)  розпланувальна  структура  середмістя
               формувалась  навколо площі  ринок з приринковими кварталами, тобто мала
               центричний  характер.  Навколо  площі  Ринок  розташовувались  ансамблі
               сакральних  споруд,  громадські  споруди,  тимчасова  резиденція  власника
               міста,  квартальна  забудова.  Обмежувала  середмістя  бастіонна  оборонна
               система. Розпланувальна структура та система комунікацій поєднували в собі
               риси  регулярного  прямокутного  розпланування  та  центричного,  що
               повторювало нарис правильної шестикутної системи фортифікацій.
                      На  ІІ–му  етапі  розвитку  (кін.  XVII  –  XVIII  ст.)  існуюча  розпланувальна
               структура  була  доповнена  новою  мурованою  резиденцією  власників  міста,
               яка  з’єднувалась  з  площею  ринок  за  допомогою  системи  комунікацій.
               Середмістя та резиденцію об’єднувала реконструйована оборонна система.
                      На  ІІІ–му  етапі  розвитку  (XIX  ст.)  у  зв’язку  з  ліквідацією  обронної
               системи  відбуваються  зміни  у  структурі  середмістя.  Головною  особливістю
               розвитку міста  даного періоду є процес об’єднання середмістя і передмість.
               Отже,  починається  стрімкий  територіальний  ріст  навколо  первісного
               середмістя. На місці колишньої оборонної системи, що обмежувала розвиток
               міста,  утворилось  дорожно-транспортне  кільце  з  відпочинковими  скверами
               при ньому.
                      На     ІV–му     етапі     розвитку      (XX     ст.)   продовжується         активний
               територіальний  ріст  середмістя,  можемо  цей  процес  охарактеризувати  як
               екстенсивний  розвиток  розпланувальної  структури  середмістя.  На  даному
               етапі первісна структура була доповнена новоутвореними елементами, серед
               яких  головним  є  новоутворена  площа,  яка  набула  значення  громадського
               центру. Центральна площа з відпочинковим сквером ускладнила центричну,
               первісну структуру середмістя.
                      На  V–му  етапі  розвитку  (кін.  XX  -  поч.  XXI  ст.)  продовжується
               доповнення новими елементами первісної розпланувальної структури


                                                              45
   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50