Page 21 - 4466
P. 21

тистичного методу розпізнавання образів. Його суть полягає в порів-
                  нянні геологічних ознак досліджуваного об’єкта (локальної структу-
                  ри) з такими ж геологічними ознаками інших відомих об’єктів – ета-

                  лонів (відкритих родовищ і «порожніх» структур), і в результаті ро-
                  биться  висновок  про  найбільш  правдоподібну  їхню  відповідність.
                  При  цьому  процес  розпізнавання  проводять  в  три  стадії:  навчання,

                  контроль  методу,  іспит.  Комплекс  геологічних  ознак  необхідно  під-
                  бирати  так,  щоб  вони  мали  якомога  меншу  мінливість  (дисперсію)
                  всередині класів, і якомога більшу різницю між класами. Ідея методу

                  належить відомому американському статистикові А. Вальду.
                       Розглянемо реалізацію послідовного статистичного методу з ме-
                  тою вибору першочергових об’єктів для пошукового буріння.

                       Для нафтогазоносного регіону вибирають певну кількість еталон-
                  них об’єктів двох альтернативних класів з різко протилежними влас-
                  тивостями, а саме:
                       1) клас П – продуктивні структури, до яких зараховують структу-

                  ри з доведеною промисловою нафтогазоносністю, тобто відкриті ро-
                  довища нафти чи газу;
                       2) клас Н – непродуктивні (або «порожні») структури, до яких на-

                  лежать структури, виведені з пошукового буріння як такі, на яких від-
                  сутня  промислова  нафтогазоносність,  тобто  структури  з  доведеною
                  непродуктивністю.

                       Обидва класи структур мають бути  охарактеризовані кількісни-
                  ми геологічними ознаками. Числові значення цих геологічних ознак
                  обох груп структур за допомогою спеціальної статистичної процедури

                  Стерджеса розбивають на діапазони. Для кожного діапазону значень
                  геологічної  ознаки  вираховують  відношення  ймовірностей  потрап-
                  ляння об’єктів класу П і Н у цей діапазон. На основі цього відношен-
                  ня  за  спеціальною  процедурою  формують  коефіцієнти  правдоподіб-

                  ності. Потім для кожної геологічної ознаки вираховують коефіцієнти
                  інформативності та формують послідовний спадний ряд за їхнім ран-
                  гом.

                       Розподіл  об’єктів  на  класи  (клас  П –  продуктивні  об’єкти  та
                  клас Н – непродуктивні об’єкти) проводять шляхом накопичення ко-
                  ефіцієнтів  правдоподібності  окремих  геологічних  ознак  у  порядку



                                                        21
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26