Page 17 - 4466

3) дорозвідка родовищ (покладів).
У межах однієї території залежно від поставлених завдань і стану
вивченості надр можливе суміщення в часі різних етапів і стадій.

Геологорозвідувальний процес ґрунтується на аналізі наявної ін-
формації про геологічну будову надр. Основним при цьому є одер-
жання достовірних геологічних даних для можливості відкриття ску-

пчень вуглеводнів, підрахунку їхніх запасів і проектування розробки
родовищ.
Пошуково-розвідувальні роботи проводять із застосуванням різ-

номанітних методів і видів досліджень. Серед методів, тобто способів
вивчення геологічної будови надр, виявлення і оцінки покладів вуг-
леводнів, використовують: геологічні, геофізичні, геохімічні,

геоморфологічні та буріння свердловин. Види досліджень
розрізняють залежно від розмірів об’єкта й ступеня детальності
вивчення цього об’єкта та поділяють на регіональні й детальні. У
практиці робіт результати детальних досліджень на різних площах

використовують для широких регіональних побудов і узагальнень. У
свою чергу, регіональні дослідження складають необхідний фон і
базу для детальних. Для успішного засвоєння такого складного процесу, яким є гео-

логорозвідувальний, доцільно використовувати ідеї і принципи
системного підходу, в тому числі принцип послідовно узгодженого
розчленування складної системи на компоненти (елементи).

Геологорозвідувальний процес можна розглядати як ієрархічну
систему, що переводить вихідні (до початку певних робіт) уявлення
про надра в необхідні (ті, що вимагаються) шляхом проведення від-

повідних робіт. Входом для організації окремих стадій є території,
початкові дані про них, засоби і стратегія вивчення, що
відображається прийнятою схемою ведення пошуково-
розвідувальних робіт. Структуру моделі виходу створюють вимоги,

що враховують раціональну ступінь вивчення території на певній
закінченій стадії (наприклад, якість підготовки до розробки
виявлених родовищ). Такі вимоги задаються користувачами

інформації (наприклад, проектувальниками розробки) та формуються
системою.

17