Page 249 - 4444

Спільність долі землян із необхідністю веде до їх соціальної та духовної

єдності, що виступає чинником виживання людства. Слід диференціювати

об'єктивні та суб'єктивні основи цієї єдності. До складу її об'єктивних підвалин

входять міжрегіональні господарсько-економічні зв'язки, що поширюються,

спільні зусилля щодо запобігання війни, боротьби з екологічною кризою,

міжнародним тероризмом. Суб'єктивною основою єдності є примат загально-

людських інтересів та цінностей над груповими (регіональними, Національними

тощо). Потрібен діалог, аби досягти взаєморозуміння та поваги до

співрозмовника.

18.3 Загальноцивілізаційний поворот не має альтернативи, але є проблеми,

насамперед теоретичного обгрунтування домінантних засад соціального життя,

до яких треба повернутися, щоб відшукати втрачений соціальний сенс. Як

відомо, загальноцивілізаційні засади суспільного життя, тобто ті інституції, на

яких грунтується соціальність, виявили та описали Конфуцій та античні

мислителі. Наступні соціально-філософські вчення послідовно поглиблювали

розуміння основ суспільного життя відповідно до загальної еволюції історії,

вимог часу, нових людських потреб.

У поняття цивілізаційних основ соціальності філософія вкладає насамперед

вйкристалізоване, апробоване історією розуміння природи і суті таких

фундаментальних понять, як праця і власність, соціальна справедливість і влада,

громадська культура та індивідуальна духовна свобода особистості.

Цивілізаційним вважається те життя народу, нації, країни, що грунтується на

загальноісторичному досвіді організації зазначених інституцій. Будь-яке

відхилення від цього є збоченням цивілізаційного шляху розвитку людства і не

може бути оцінене інакше як деформація соціальності.

Першою і головною засадою соціальності є праця - доцільна діяльність
людей з метою перетворення і освоєння природних і суспільних сил для

задоволення людських потреб. Праця є вічною природною умовою людського
життя. Нею ствопене усе надпштоопне оточення люпини. Поапя лежить в основі

культури і відіграє вирішальну роль у формуванні людини як особистості. Роль
праці як головної домінанти соціальності підкреслювали майже всі мислителі.

248