Page 250 - 4444
P. 250
Другою, не менш важливою загально цивілізаційною домінантою
соціальності є власність. Завдяки їй людина здобула можливість усвідомити
свою відокремленість від інших людей, утвердитись як індивід. Власність є
основою людського "Я". Без неї людина втрачає власну гідність. Цивілізованим
є суспільство, яке визнає недоторканість власності індивіда, його права на
володіння тим, що даровано йому соціально-історичними обставинами або
здобуте працею, успадковане або примножене власними чеснотами та мудрістю.
Не менш важливою домінантою цивілізованого життя є феномен влади.
Мислителі прагнули проникнути в її суть і майже завжди наштовхувались на
перешкоду невизначеності критеріїв взаємоузгодження інтересів і волі, за-
гальної мети і дій людей, як тільки вони намагались обійти інституцію держави.
Цивілізаційне вирішення проблем власності і влади забезпечує втілення в
життя ще однієї опорної інституції - соціальної справедливості як визначального
принципу і норми суспільного життя, міри соціального добра для кожного,
пропорційного співвідношення заслуг людини перед суспільством та
винагороди за них як ступеня соціальної рівності всіх членів громадянського
суспільства.
Нарешті, та чи інша система може бути визнана цивілізованою, якщо вона
забезпечує культурний прогрес людства; можливості самореалізації особистості;
розвиток і реалізацію індивідуальної духовної свободи. Повернення до
магістральних шляхів розвитку людської цивілізації є поворотом до культурного
самозабезпечення народу в контексті світових надбань, пріоритету особистості
та її духовних свобод, творчої самореалізації у суспільному та індивідуальному
житті.
Питання цивілізованості має просторово часовий вимір, тобто історичний
характер. Зміст загальноцивілізаційних засад розвитку людства підлягає
історичному виміру. Ідея прогресу здавна будоражила уми кращих предста-
вників мислячої еліти. Сучасна соціальна філософія вибудовує концепцію
прогресу, виходячи з визначення чинності системи факторів - виробництва і
науки, освіти та виховання, техніки й технології, культури і моралі, політики та
мистецтва, організації й управління.
249