Page 252 - 4444
P. 252
постіндустріальне суспільство (Д.Белл), суперіндустріальне і суспільство
третьої хвилі (О.Тоффлер), активне суспільство (А.Етціонг), технотронне (З
Бжезінський), постреволюційне (Й.Галтуні), трансформаційне (Дж.Дейтор),
кібернетичне (Дж.ГІлатт), постцивілізаційне (К.Боулдінг), споживацьке
суспільство (А.Гартнер і Ф.Рісман), суспільство без кордонів (Л.Браун),
суспільство рівноваги (Л.Мемфорд) тощо.
Футорологічні концепції умовно можна згрупувати у три відносно само-
стійні напрями: апологетичні (З.Бжезінський, Р.Арон, Г.Кан, Б.де Жувенель,
Ж.Фурастьє та ін.); ліворадикальні (А.Ускоу та ін.); реформістські (Д.Белл,
О.Тоффлер, Ф.Поллак та ін.). Перший напрям підкреслює переваги технічної
цивілізації західного зразка, аналізує суспільний прогрес переважно у вимірах
зростання техніко-економічних показників, підкреслює можливість модернізації
капіталістичного суспільства, подолання його конфліктів І суперечностей
засобами індустріалізму, інформатики, технологічної революції. У межах
ліворадикального напряму прогнозується можливість краху Західної цивілізації
внаслідок бездумного і неконтрольованого нарощування науково- технічного
потенціалу. Реформістські футорологічні концепції обґрунтовують необхідність
конвергенції капіталізму з соціалізмом, створення єдиної системи контролю за
матеріальними ресурсами Землі, системою виробництва та споживання. Інколи
зазначені концепції класифікують як оптимістичні й песимістичні. Вивчення їх -
нагальне веління нашого переломного часу, який шукає шлях у майбутнє,
оцінюючи й переоцінюючи теоретичні й практичні надбання і втрати.
Питання для контролю знань та дискусій
1. Які основні соціальні наслідки науково-технічного прогресу?
2. Як співвідносяться формаційний і цивілізаційний підходи до іс
торичного процесу в контексті сучасною філософії?
3. Чи має історія людства свою мету? Якщо має, то якими повинні
бути засоби її досягнення?
4. Як Ви розумієте вислів Е.Гіденса: «Якби в суспільстві не було
культури, ми не могли б спілкуватися один з одним»?
251
