Page 251 - 4444
P. 251

У  працях  сучасних  західних  теоретиків  з  проблеми  прогресу  трапляється

               спроба  обійти  проблему,  а  не  розв'язувати  її.  Найбільш  поширеним  є  такий

               захід,  як  заміна  прогресу  іншими  поняттями.  Так  американський  соціолог

               У.Огборн запропонував замінити термін "прогрес" поняттям "соціальна зміна".

               Пізніше  П.Сорокін  ввів  до  наукового  обігу  поняття  "соціальна  динаміка".

               А.Моль обгрунтував евристичність поняття соціодинаміки культури. Ф.Бродель

               запропонував замінити поняття суспільного розвитку поняттям стану істопичної

               дійсності на даний пооміжок часу. Сучасна соціальна філософія ставить питання

               про  радикальне  переосмислення  як  класичної  теорії  прогресу,  так  і  концепцій

               його  заперечення.  Вона  прагне  розібратися  в  суперечностях  плину  історії,

               осягнути головні орієнтації та майбутнє, проникнути в сутність обгрунтованого

               Гегелем принципу оцінки минулого і майбутнього в контексті категорії свободи.

                     Гегель,  мабуть,  найкраще  розібрався  в  суперечностях  прогресу.  Він  роз-

               глядав  історію  з  боку  нагромадження  жорстокості  творчого  злету  культури.

               Періоди  щастя  в  історії,  вважав  вчений,  завжди  змінюються  трагізмом  соці-

               альних  конфліктів.  Проте  історичні  суперечності  приводять  не  лише  до

               фатального трагізму і війни, а й до прогресу в осмисленні свободи. Саме тому

               Гегель  пропонував  розглядати  історію  як  суперечність,  що  адекватно  охоп-

               люється лише парою співвідносних категорій "прогрес-регрес".

                     Сучасна соціальна філософія переповнена роздумами про майбутнє, долю

               людської  цивілізації  та  культури.  Ці  роздуми  розпочинаються,  як  правило,  з

               визначення глобальних проблем, шляхів і засобів розв'язання як в регіональному

               розрізі,  так  і  в  межах  цивілізації,  особливо  у  зв'язку  з  таким  соціальним

               феноменом  XX  ст.,  як  науково-технічна  революція.  Сукупність  зазначених

               поглядів  і  вчень  становить  відносно  самостійний  напрям  сучасної  західної


               філософії  -  футурологію.  У  межах  цього  напряму  ведеться  пошук  і
               обгрунтування  майбутніх  соціальних  реалій,  моделювання  динаміки  розвитку


               глобальних  проблем  і  світових  суперечностей,  здійснюється  соціальний
               прогноз.


                     Розквіт футурологічних концепцій припадає на середину 60-х-початок 70-х
               років  XX  століття.  Саме  в  той  час  з'являються  такі  моделі  майбутнього,  як




                                                              250
   246   247   248   249   250   251   252   253