Page 27 - 4441
P. 27

Звичайно,  основне  питання  полягає  в  тому,  щоб
                            розрахувати      невідомі     параметри      мультиплікативної
                            (степеневої)  кривої.  Покажемо,  що  шляхом  логарифмічного
                            перетворення  ми  можемо  легко  звести  степеневу  криву  так
                            само,  як  і  експоненційну,  до  лінійної  функції,  що  дає  нам
                            змогу    розраховувати     параметри     методом     найменших
                            квадратів. Справді, логарифмуючи праву та ліву частини (3.6),
                            отримаємо:
                                  ln  y   lnб   вln x ,
                                  ln y   , z  ln     ln  x   x   z       x .
                                                     , 0       1          0      1
                                  На  практиці  степеневі  функції  використовують  для  опису
                            різних  економічних  процесів.  Найвідомішою  з  них  є  виробнича
                            функція  Кобба-Дугласа.  Крім  того,  їх  застосовують  для  опису
                            кривих байдужості, а також попиту на товари різних категорій, так
                            звана крива Торнквіста та ін.

                                  Зворотна функція
                                  Узагальнена зворотна модель має вигляд:
                                                             1
                                                       y        (  )   .                                 (3.7)
                                                i    0    1        i
                                                            x  i
                                  Вона нелінійна за змінною х, але лінійна за параметрами
                             0 і  1, і тому є лінійною регресійною моделлю.
                                  Справді, позначивши  1/x i = z i отримаємо:
                                              y        z     .                                    (3.8)
                                                i    0    1  1   i
                                  Вибіркова  зворотна  модель,  враховуючи  позначення
                            попереднього розділу, може бути записана у вигляді:
                                                         1
                                               y   b   b    , e                                           (3.9)
                                                    0   1
                                                         x
                                  де b 0 та b 1 — невідомі параметри, які необхідно знайти;
                                  е — помилка.
                                  Модель  має  свої  особливості,  на  відміну  від  простої
                            лінійної регресії: коли х прямує до нескінченності, величина
                            b 1(1/x i) прямує до нуля, а  у прямує до граничного значення.
                                  Вигляд  моделі  (3.9)  значною  мірою  залежить  від  знака
                            параметрів b 0  і b 1.
                                                            28
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32