Page 71 - 4440

покупців у перевагах та корисності товару і завоювати коло
постійних прихильників;
3) лояльність – на цьому рівні споживач свідомо
шукає на ринку товари, марковані саме даним товарним
знаком, і якщо такого знака не знаходять, попит залишається
незадоволеним. Маркетингові зусилля на рівні лояльності
спрямовуються на підтримку інтересу та нагадування
споживачам про даний товарний знак.
Види товарних марок:
1) Марки виробників – у марках обов’язково фігурує
назва виробника. Вони орієнтовані на широке коло
споживачів. Марочні товари здебільшого дорожчі за звичайні,
оскільки марка гарантує високу якість.
2) Марки дилерів (приватні марки) – відображають
назву оптової або роздрібної збутової фірми. Дилери
отримують виключні права на свої марки і відповідають за
них.
3) Загальні марки – містять назву продукції без назв
виробників або дилерів. Загальними марками користуються
для позначення товарів масового вжитку, які не дуже
відрізняються один від одного: кава, цигарки, пиво. Нижчі ніж
в інших марок ціни пояснюються економією на упаковці,
стандартизацією маркетингових заходів, систем
товарообороту та просування.
Знак – це позначення, за яким товари і послуги одних
осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.
Товарні знаки реєструються у встановленому порядку і
захищаються законом від неправомірного використання
конкурентами. У міжнародній практиці зареєстрований
товарний знак позначається так – . Отримання торгових
знаків є добровільним.
В Україні Закон ,,Про охорону прав на знаки для товарів
та послуг” набув чинності 1 липня 1994 року.
Державний комітет України з питань інтелектуальної
власності (Держпатент України) забезпечує реалізацію
державної політики у сфері правової охорони знаків в Україні,

72