Page 174 - 4437
P. 174

своїми  соціально-демографічними,  психологічними  характеристиками.    При
              вираженому  «конфлікті  поколінь»  ця  молодіжна  субкультура  може  набути  рис
              «контркультури»,  яка  протистоїть  офіційній  культурі  «істеблішменту»  (англ.
              establishment  –  “установа»),  відзначається  негативізмом  стосовно  панівних,
              загальнолюдських цінностей.
                        Розрізняють  культури  «елітарну»  і  масову.  Ця  протилежність  відображає
              істотні  соціальні  відмінності  між  групами  населення,  які  розрізняються  за
              способом життя, рівнем освіти. В цьому плані важливим є культурне виховання,
              яке  слід  спрямувати  так,  щоб  кожна  людина  мала  потребу  й  можливість
              прилучатися  до  високої  культури,  але  й  не  забувала  народних  витоків  усієї
              культури, засвоювала ті загальнолюдські і національні цінності, які становлять її
              основу. Найвищими культурними цінностями є вся сукупність людських вимірів
              життя, свобода людини (свобода думки, переконань, совісті, слова, діяльності) .
                        Висока культурність виражається у взаємній повазі і взаємодопомозі людей,
              у вмінні терпимо (толерантно) ставитись до «чужих»поглядів, позицій, думок. Не
              все,  створене  людьми,  є  культурною  цінністю.  Зброя,  засоби  знищення  людей,
              тюрми,  інструменти  для  катування  –  це  породження  цивілізації,  але  визнати  їх
              культурною цінністю тяжко. Цінностями культури є тільки те, що за своєю суттю і
              призначенням  виражає  людяність,  гуманність.  Антигуманне  не  є  культурною
              цінністю.

                            3. Поняття цивілізації. Взаємозв’язок культури і цивілізації.

                         У  повсякденному  житті  поняття  культури  досить  часто  ототожнюють  із
              поняттям  цивілізації:  ми  кажемо  «культурне  життя»,  а  також  «цивілізоване
              життя»,  «культурне  суспільство»  та  «цивілізоване  суспільство»  і  т.  ін.  Те  саме
              простежується і в історії людства: терміни «культура» та «цивілізація» увійшли в
              науковий обіг  у  ХVІІІ  ст., в  епоху  Просвітництва,  де  вони  часто  фігурували  як
              синоніми.  Вони  досить  часто  позначали  те  саме,  хоча  у  вихідному  значенні
              латинський термін «civilis» перекладається як «громадський» та «міський».
                         Проте, вже в першій третині ХІХ ст. американський соціолог Льюїс Генрі
              Морган  позначив  терміном  «цивілізація»  певну  велику  епоху  історичного
              розвитку  людства,  яка  йшла  за  епохами  дикунства  та  варварства.  За  Морганом,
              для  дикунства  були  характерні  стадне  життя,  збиральництво,  оперування
              примітивними  кам’яними  знаряддями  праці.  Варварство  характеризується
              родовою  організацією  життя,  використанням  вогню,  прирученням  тварин,
              елементарним  землеробством  побудовою  житла  та  виготовленням  глиняного
              посуду. За цією  епохою розпочалася епоха цивілізації – епоха міст, виникнення
              сім’ї,  виготовлення  та  використання  металів,  поява  держави  та  відкриття  і
              використання  письма.  Наведені  ознаки  свідчать,  що  поява  цивілізації  суттєво











                                                           173
   169   170   171   172   173   174   175   176   177   178