Page 11 - 4437

утворенням. Світогляд надає людині не тільки поглиблені знання з тих чи інших
сфер реальності, а знання разом з оцінкою, відношенням. Суб’єктами світогляду
можуть бути одна людина, соціальні чи професійні групи, релігійні громади, класи,
суспільство в цілому.
У структурі світогляду виділяють такі елементи: світорозуміння –
пізнавально-інтелектуальний рівень; світовідчуття – емоційно-психологічний
рівень; світо відношення - наявність у світогляді спонук до активності. Різновидом
світорозуміння є життєво-повсякденний і теоретичний світогляд.
Життєво-повсякденний світогляд включає досвід, певні навички, «пам'ять
століть». Він має несистематизований характер, підданий впливові; емоції у ньому
перевершують розум.
На відміну від нього, теоретичний світогляд – це більш-менш
систематизований комплекс уявлень, оцінок, установок, що забезпечують цілісне
бачення та усвідомлення світу і місця в ньому людини разом з життєвими
позиціями, які визначають діяльність людини.
Предметом світогляду є відношення «людина-світ», який постає до певної
міри невизначеним. Складовими світогляду постають: погляди, переконання,
принципи, ідеали, цінності, вірування, життєві норми. Світогляд у цілому постає
загальнолюдським явищем, тобто є притаманним кожній людині. За своїми
функціями світогляд постає такою формою духовного засвоєння світу, яка
покликана:
- інтегрувати людину у світ;
- надати їй найперших життєвих орієнтирів;
- подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях.
Специфіка світогляду полягає в тому, що він відображує дійсність цілісно: як
природно-суспільний світ життя та діяльності людини і водночас крізь призму її
суспільних відносин та життєвих інтересів. Філософія – це форма теоретичного
виявлення і розвитку світогляду. Вона постає відповідно як система доказів і знань
фундаментальних проблем світогляду. Світогляд відрізняється від філософії
формою і статусом. Він породжується всім суспільно-політичним життям людей, їх
способом існування. Тому він являє собою духовно-практичну форму освоєння
світу і самопізнання суспільної людини.
Сама ж філософія як така і є світогляд, тобто сукупність поглядів на світ у
цілому та на ставлення людини до цього світу. Філософія відрізняється від інших
форм світогляду тим, що відноситься до наукової сфери суспільної свідомості, має
специфічний категоріальний апарат, що опирається на всі науки, на весь єдиний
сукупний досвід розвитку людства.
Формування світогляду відбувається стихійно: людина народжується, входить
у життя і засвоює через батьків оточення, соціальні зв’язки, світоглядні уявлення і
світоглядні переконання. Відповідно до цього філософія постає певним видом
світогляду. Рівень, на якому розгортається філософське осмислення світу і людини,

10