Page 9 - 4437
P. 9

Предмет  філософії  –  історично  рухливий  і  конкретний.  Він  постійно
            вдосконалюється, уточнюється і змінюється.

                                   2. Проблема визначення предмету філософії.

                   На  сьогодні  не  існує  якогось  єдиного  та  загальноприйнятого  розуміння  та
            визначення предмету філософії. Оскільки, як світ, так тим більше людина постають
            незавершеними  і  майже  безмежними  у  своїх  характеристиках,  діях  та  проявах.
            Справа  філософії  полягає  в  тому,  щоб  чітко  зафіксувати  те,  якими  вже  проявили
            себе людина та  її дійсність як  історично, так і в  їх  інтелектуальних осмисленнях.
            Тому  філософія  постає  перед  нами  формою  випробовування  буттєвих
            спроможностей  людини.  Власне  вона  допомагає  людині  зорієнтуватися  у  власній
            реальності  та  отримати  інтелектуальні  інструменти  для  подальшого  життя  і
            діяльності.  Філософія  завжди  апелювала  передусім  до  людини,  її  багатоманітних
            відносин зі світом, який є основним об’єктом задоволення людських потреб. Тому
            співвідношення «людина-світ» є головним предметом філософії.
                   Відповідно до цього особливостями предмету філософії є:
                   1. Предмет філософії історично змінний.
                   2. Уся історія філософії фактично входить в окреслення її предмету.
                   3.Філософія  постає  своєрідною  формою  збереження  та  забезпечення
                    історичної неперервності людської свідомої самоідентифікації.
                   Філософія  завжди  вписана  в  певне  соціальне  життя,  функціонує  в  ньому  і
            певним  чином  намагається  на  нього  впливати.  Зазначені  особливості  предмету
            філософії  дозволяють  нам  окреслити  характерні  риси  філософського  мислення.
            Філософське  мислення  має  гранично  широкий  рівень  узагальнення  (категорії,
            принципи),  що  виходять  за  межу  буття  і  небуття;  постає  формою  людського
            самоусвідомлення; окреслює дійсність не лише такою, якою вона є, а й такою, якою
            має бути; прагне поставити і розв’язати граничні, абсолютні проблеми людського
            буття,  воно  являє  собою  рефлексію  людини,  тобто  погляд  на  себе  з  боку,  крізь
            призму своїх цінностей та інтересів.
                   Наведені  риси  філософського  мислення  резюмуються  тим,  що  саме  в
            філософії людина заявляє про своє бажання взяти на себе саму відповідальність за
            свідоме вирішення своєї життєвої долі.  В цьому розумінні філософія виступає як
            інтелектуальне прояснення своєї життєвої ситуації, осмислення стратегії та тактики
            своєї самореалізації.
                   Видатний німецький філософ Г. Гегель вважав, що вищі здатності людського
            інтелекту  проявляються  у  розумінні  (яке  втілюється  у  науку  та  філософію),
            переживанні  (яке  втілюється  у  мистецтво)  та  відчутті  вихідної  спорідненості  з
            найпершими засадами буття (яке втілюється у релігію). Тому перші риси філософії і
            проявляються через її порівняння із наукою, мистецтвом та релігією.











                                                            8
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14