Page 182 - 4417
P. 182

водою, а при зіткненні з нею утворює плівку, що погано про-
           водить тепло, то при нагнітанні він заповнює великі пустоти і
           каверни навіть за наявності значних швидкостей руху грунто-
           вих вод. Остигання бітуму у великих тріщинах і порожнечах
           відбувається  повільно  через  його  слабку  теплопровідність,  і
           тому радіус поширення його значний.
                Негативною якістю гарячої бітумізації є те, що протягом
           наступного  часу  за  наявності  напору  ґрунтових  вод  спо-
           стерігається видавлювання бітуму з тріщин; також через знач-
           ну в'язкість навіть розплавлений бітум не може повністю за-
           повнити  тріщини  з  розкриттям  менше  1  мм,  таким  чином,
           радіус бітумізації коливається від 0,75 до 1,5 м, а водопроник-
           ність повністю не знімається.
                Зазначені вище явища призвели до того, що спосіб гаря-
           чої бітумізації стали застосовувати рідко як у гідротехнічно-
           му, так і в промисловому будівництві.
                Для  додання  водонепроникності  піщаним  ґрунтам  роз-
           роблено  спосіб  холодної  бітумізації,  тобто  нагнітання  в
           піщаний грунт бітумної емульсії. Цей спосіб доцільно засто-
           совувати тоді, коли потрібно надати ґрунту тільки водонепро-
           никності.  Основною  умовою  успішного  застосування  цього
           способу  є  приготування  стабільних  і  однорідних  емульсій.
           Досліди  показують,  що  частинки  бітумної  емульсії  можуть
           проникати в пори ґрунту, коли їх діаметр у 25-35 разів менше
           середнього діаметра часток ґрунту. Застосування способу хо-
           лодної  бітумізації  в  пісках  обмежується  коефіцієнтом  філь-
           трації від 10 до 50 м/д.
                За наявності в даний час інших способів, як наприклад,
           силікатизації  і смолизація, спосіб  холодної бітумізації не от-
           римує  широкого  застосування,  тому  що  технологія  приготу-
           вання бітумної емульсії значно складніша від технології при-
           готування розчинів при силікатизації і смолизація.

                9.4.4. Силікатизація
                У 1931 р. було розроблено дворозчиновий спосіб силіка-
           тизації, суть якого полягала в тому, що в піщаний ґрунт будь-
           якої вологості через забиту металеву перфоровану трубу (ін'є-
           ктор) по черзі нагнітали розчин силікату натрію (рідке скло)
           Na 2OnSiO 2  і  розчин  хлористого  кальцію  CaCl 2.  У  результаті
                                         183
   177   178   179   180   181   182   183   184   185   186   187