Page 185 - 4417

Крім закріплення грунту і додання йому водостійкості елек-
трохімічний спосіб підвищує його механічну міцність. При
цьому велике значення має правильне поєднання режимів по-
дачі розчинів у ґрунт і пуску електричного струму, які повин-
ні призначатися відповідно до фізико-механічних властивос-
тей ґрунту.
Велике значення при використанні постійного електрич-
ного струму має явище електроосмосу. Завдяки йому можна
зневоднювати значні масиви малопроникних грунтів при про-
ходці траншей і розриванні котлованів.
9.4.7 Технологія і проведення робіт

Для проведення робіт з хімічного закріплення ґрунтів ви-
користовують таке устаткування: ін'єктори, установки для
буріння свердловин, для чого можуть бути використані будь-
які верстати та обладнання, що дозволяє проходити свердло-
вини діаметром 60-127 мм на глибину 15-25 м; пневматичні
молотки і бетоноломи для забивання ін'єкторів; насоси або
пневматичні установки для нагнітання розчинів, тампонують
3
пристрої; компресор подачею не менше 1 м /хв із забезпе-
ченням тиску 0,5-0,6 МПа; силікат-разварочні установки для
розварювання силікат-брили; для газової силікатизації балони
з вуглекислим газом; шланги; сполучні частини; крани; конт-
рольно-вимірювальна апаратура (манометри, термометри,
ареометри); ємності для приготування та зберігання розчинів;
гідравлічні домкрати вантажопідйомністю 5-10 т або шарнір-
ний верстат для витягання ін'єкторів із закріпленого ґрунту.
Існує схема, яка характеризує весь технологічний процес
робіт з хімічного закріплення грунтів однорозчиновим і дво-
ррозчиновим способами силікатизації, а також способом смо-
лизация, яка наведена на рисунку 9.1.
Технологічний процес та обладнання дещо змінюється
залежно від застосовуваного способу. При дворозчиновій
силікатизації за наведеною схемою організації робіт шлях,
який проходить силікат натрію, починається з доставленої
"навалом" з заводів силікат-брили, розварюється на місці в
автоклавах.
Після автоклавів розчин силікату натрію нагрівають для
зниження в'язкості до 60 °С або до передбаченої проектом
186