Page 177 - 4417

рази. При цьому зменшується їх стисливість і знижується
ступінь фільтрації води. Цим способом можна ущільнювати
пухкі піски, макропористісті ґрунти, а також суглинки і мули,
що перебувають у м'якопластичному стані.
Відстані між палями приймають виходячи з необхідного
ступеня ущільнення ґрунту, його фізико-механічних власти-
востей, а також реальних можливостей застосованого техно-
логічного обладнання.
У зв'язаних ґрунтах, здатних тримати вертикальні стінки,
свердловини пробивають інвентарним сердечником або вибу-
ховим способом. Заповнюють їх ущільненим глинистим ґрун-
том, а в макропористих ґрунтах - тими ж ґрунтами, але укла-
дають з трамбуванням і зволоженням.
Для ущільнення водонасичених пухких піщаних ґрунтів,
дрібних і пилуватих пісків, у тому числі з прошарками су-
глинків і глин, використовують піщані палі. Технологія їх ви-
готовлення аналогічна технології виготовлення грунтових
паль.
9.3.2 Заміна ґрунту
Якщо ж ущільнити ґрунт з якихось причин не є можливо,
шар слабкого ґрунту замінюють на більш міцний. Замінений
ґрунт називають подушкою. Якщо будують багатоповерхову
будівлю, зазвичай використовують подушку з піску середньої
крупності або крупного.
При товщині шару слабкого ґрунту від 1,5 до 2 м доціль-
но укласти подушку безпосередньо на підстильний пласт
більш міцного ґрунту. Якщо слабкий ґрунт поширюється на
значну глибину, розміри подушки призначають з умови
зменшення під нею тиску до величини, що не перевищує роз-
рахункового опору цього ґрунту. При цьому товщину подуш-
ки та її ширину понизу приймають виходячи з розподілу тиску
під кутом до вертикалі від 20 до 40°. Величина кута залежить
від фізико-механічних властивостей матеріалу подушки.
Застосовувати подушки доцільно під окремі і стрічкові
фундаменти із шириною підошви від 1 до 1,5 м у глинистих,
суглинних і піщаних ґрунтах з розрахунковим опором від 0,10
до 0,15 МПа вище від рівня підземних вод. Для пристрою по-
душки використовують матеріал з розрахунковим опором під
178