Page 173 - 4417
P. 173

ротьби з розмиванням відкосів та для зміцнення основ фунда-
           ментів.  Поверхневе  закріплення  ґрунтів  використовують  у
           будівництві при роботах на глибині менше метра, а глибинне
           закріплення грунтів - на глибині в декілька метрів.
                Штучні підстави при зведенні будинків на слабких ґрун-
           тах влаштовують шляхом ущільнення або зміцнення грунту, а
           також  заміною  слабкого  ґрунту  основою  міцнішою.  Спосіб
           закріплення  вибирають  залежно  від  ґрунтових  умов  району
           будівництва, а також виробничих можливостей його виконан-
           ня.
                До  ХХ  століття  будівлі  зводилися  без  серйозного  вив-
           чення властивостей ґрунтів основи нижче глибини закладення
           фундаментів.  Неповними  були  також  відомості  про  ґрунтові
           води, їх властивості та коливаннях рівнів. Лише в кінці ХІХ,
           на початку ХХ  ст. відбулося становлення як науки механіки
           ґрунтів і грунтознавства.
                Як  правило,  основою  будівель  старої  споруди  служили
           природні ґрунти, без будь-якої їх обробки. У багатьох випад-
           ках основою фундаментів будівель, особливо в міській забу-
           дові, служили насипні  ґрунти культурного шару або насипні
           ґрунти, використані  для вирівнювання майданчика забудови,
           засипання колодязів, ям, ярів та інших нерівностей рельєфу.
                При  високому  рівні  підземних  вод  або  явно  слабких
           ґрунтах у якості основ використовували пальові фундаменти.
           Найчастіше  це  були  короткі,  клиноподібної  форми  палі  з
           хвойних та листяних порід деревини діаметра від 100 до 150
           мм, грубо оброблені і навіть не ошкурені, забивають по всій
           площі підошви фундаменту і за її межами з метою ущільнення
           грунтів основи. Прикладом такого типу фундаментів можуть
           служити фундаменти дзвіниць  і багатьох  інших пам'яток ар-
           хітектури ХVI-XVIII ст.ст.
                Разом з тим застосовували  і пальові фундаменти, які за
           характером роботи в ґрунті відповідають сучасному розумін-
           ню  пальових  фундаментів.  Це  палі  довжиною  до  декількох
           метрів,  виготовлювані  з  цілісних  стовбурів  дерев  твердих
           порід, наприклад дуба, діаметром до 250-300 мм, забивають у
           межах площі обпирання фундаментів як у вигляді стрічок, так
           і  кущів  під  стрічкові  та  окремо  розташовані  фундаменти.  Зі
           сваями зазвичай влаштовувався дерев'яний ростверк з лежнів
                                         174
   168   169   170   171   172   173   174   175   176   177   178