Page 12 - 4417

Температура тіла визначається за допомогою термометра -
приладу, шкала якого розбита на поділки пропорційно зміні
стану речовини (об’єму, тиску, електричного опору і т. п.) від-
повідно до зміни температури. На практиці для вимірювань
широко використовується температурна шкала Цельсія (швед-
ський фізик і астроном Цельсій А., 1701-1744 рр.), яка була за-
пропонована в 1742 р. Один градус Цельсія (°С) рівний 1/100
температурного інтервалу від точки плавлення льоду (0 °С) за
нормального атмосферного тиску до точки кипіння води (100 °С)
за цього ж тиску.
У газодинамічних розрахунках використовують темпера-
туру задану за абсолютною термодинамічною шкалою - шкалою
Кельвіна (англійський фізик W. Thomson Kelvin 1824-1907 рр.),
яка була запропонована в 1848 р. Температура за цією шкалою
вимірюється в кельвінах: 1 К= 1 °С. За опорну точку шкали
Кельвіна прийнята температура потрійної точки для води:
273,15К. Температура плавлення льоду при нормальному атмо-
сферному тиску за цією шкапою рівна 273,15 К. Таким чином,
для переходу від температури в градусах Цельсія t до абсолют-
ної температури T в (К) використовують таку формулу:

Т  t  273 , 15 . (1.4)
У ряді країн для вимірювання температури використовують
шкалу Фаренгейта, (німецький фізик G. Farengeit, 1686-1736
рр.), запропоновану в 1714 р., і абсолютну температурну шкалу
Ренкіна (шотландський фізик та інженер W.Rankine, 1820-1872
рр.). Один градус Ренкіна (°Rа) за величиною рівний градусу
Фаренгейта (°F).
Співвідношення, за якими можна перейти від однієї тем-
пературної шкали до іншої, наведено у додатку Б.
Ще одним параметром стану є питомий об’єм, тобто об'єм
одиниці маси речовини:

V
  . (1.5)
m

В механіці, замість питомого об’єму, в розрахунках може
використовуватись обернена до нього величина - густина, яка
визначає масу, що приходиться на одиницю об'єму речовини:

13