Page 9 - 4417

Як самостійний розділ гідроаеромеханіки газова динамі-
ка існує з 1930, коли зростання швидкостей в авіації потребу-
вало серйозного дослідження впливу стисливості при вивчен-
ні руху повітря. У 1935 р. у Римі відбувся 1-й міжнародний
конгрес з газової динаміки. Інтенсивний розвиток газової ди-
наміки почався під час і особливо після закінчення 2-ї світової
війни 1939-1945 роках у зв'язку з широким використанням
газової динаміки в техніці: застосування реактивної авіації,
ракетної зброї, ракетних і повітряно-реактивних двигунів;
польоти літаків і снарядів з надзвуковими швидкостями; ство-
рення атомних бомб, вибух яких тягне за собою розповсю-
дження сильних вибухових і ударних хвиль. У цей період ви-
датну роль відіграли дослідження радянських вчених Христи-
яновича С. О., Дородніцина А. А., Сєдова Л. І., Петрова Г. І.,
Чорного Г. Г. та інших, німецьких вчених Прандтля, Бузема-
на, англійських вчених Дж. Тейлора, Дж. Лайтхілла, амери-
канських учених Кармана Т., Феррі А., Хейс У., китайського
вченого Цянь Сюе-сеня, а також вчених інших країн.
Завдання газової динаміки при проектуванні різноманіт-
них апаратів, двигунів і газових машин полягають у визначен-
ні сил тиску і тертя, температури і теплового потоку в будь-
якій точці поверхні тіла або каналу, що контактує з газом, в
будь-який момент часу. При дослідженні розповсюдження
газових струменів, вибухових і ударних хвиль, горіння і дето-
нації методами газової динаміки визначаються тиск, темпера-
тура та інші параметри газу у всій області розповсюдження.
Вивчення поставлених технікою складних завдань пере-
творило сучасну газову динаміку в науку про рух довільних
сумішей газів, які можуть містити також тверді і рідкі частки
(наприклад, вихлопні гази ракетних двигунів на рідкому або
твердому паливі), причому параметри, що характеризують
стан цих газів (тиск, температура , густину, електропровід-
ність і ін), можуть змінюватися в широких межах. Для розвит-
ку сучасної газової динаміки характерно нерозривне поєднан-
ня теоретичних методів, використання ЕОМ та постановки
складних аеродинамічних і фізичних експериментів. Теорети-
чні уявлення частково спираються на експериментальні дані,
дозволяють описати за допомогою рівнянь рух газових сумі-
шей, у тому числі багатофазних сумішей за наявності фізико-

10