Page 4 - 4413

1 РОЛЬ ГІГІЄНИ І САНІТАРІЇ В СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ,
СПОРТУ У СПОРТИВНІЙ БОРОТЬБІ

Гігієна (hydicinos - гр. та, яка дає здоров’я) - наука про здоров’я, вивчає
зв’язок та взаємодії з навколишнім середовищем, а також вплив різних внутрішніх
і зовнішніх факторів на здоров’я людини, нерозривно пов’язана із фізичним
вихованням її, з фізичною культурою суспільства тому, що метою фізичного
виховання є створення здорового працездатного і потрібного за своїми морально-
психологічними якостями і фізичними як члена людського суспільства.
Саме вимога для повноцінного фізичного виховання людини є вимогою
гігієни.
Саме поєднання фізичного виховання із гігієною складає поняття “фізична
культура”.
Санітарія (лат. sanitas - здоров’я)складова поняття “гігієни”. Під санітарією
розуміють методологію гігієни, тобто ті засоби, заходи, способи і методи
розроблені гігієною для практичного втілення в життя людини і суспільства.
З перших хвилин життя людини вона відчуває вплив гігієнічних норм і
санітарних заходів, які засвоюються лікарями, батьками і родичами.
Вимоги до виконання санітарно-гігієнічних норм і заходів у повсякденному
житті кожного типу людської спільноти (роду, сім’ї, племені, виробничих та інших
колективах, народу, держави, нації) виховуються першими у вихованні моралі -
сукупності норм і вимог до поведінки людини в суспільстві і норм задоволення її
потреб, відповідного її місця в ієрархії суспільства.
Саме засвоєння моральних норм у свідомості і в підсвідомості та виконання
них добровільно, свавільно і робить з двоногої тварини, істоти - людину.
Щодо гігієнічних норм і вимог, то вони відбиваються у звичаях і традиціях
народів, у релігійних і державних постановах. Відповідно, і їх невиконання

карається громадським осудом, релігійними покараннями, адміністративними і
судовими органами.
Саме в сфері фізичного виховання і спортивної діяльності формуються та
засвоюються санітарні норми, гігієнічні змагання і вміння у підростаючого
покоління.
Кожний працівник фізичної культури, кожний спортсмен повинен не тільки
сам знати і повсякденно виконувати санітарні вимоги, бути прикладом для
оточуючих, але і з перших кроків вчили своїх учнів здоровому способу життя.
Вже в стародавньому світі в Єгипті, Греції, Римі були втілені в життя норми і
вимоги гігієни і санітарії, які були узагальнені і викладені в працях засновника
наукової медицини Гіпократа (460-377 р.р. до н.е.) “Про повітря, воду і грунт”,
“Про здоров’я життя” Гіпократ вказує, що підтримання здоров’я людини до
старості не можливе без активної, систематичної і постійної рухливої діяльності.
Про позитивний вплив на здоров’я людини занять фізичними вправами і в
тому числі БОРОТЬБОЮ вказує в своєму “”Канони медицини” великий

традиційний лікар, вчений, філософ Бт - Сіта (Авіцета - ЄвроП.) (980-1037 р.р. н.е.)