Page 76 - 4411

цього – брак керівників усіх рівнів на засадах концепції інформаційного
суспільства.

Уже сьогодні інформаційне суспільство надає широкі можливості для
розв’язання основної соціальної проблеми – проблеми зайнятості більшості

працездатного населення. З того часу, як у матеріальному виробництві
збільшилася продуктивність праці, відпала потреба у великій кількості

людей, що працювали там. Натомість, потреба у залученні людей до

інформаційного виробництва зростає, не вимагаючи великих витрат

матеріальних ресурсів. Ось така зміна пріоритетів розвитку розширеного

суспільного відтворювання при переході до інформаційного суспільства,

адже пріоритети у його розвитку визначаються формулою: нескінченний

розвиток інформаційного виробництва за мінімального розвитку

матеріального виробництва [7]. Це, у свою чергу, призведе до зміни

пріоритетів у споживанні. Якщо раніше ознакою добробуту були кількість і

якість доступних людині матеріальних благ, то у розвиненому

інформаційному суспільстві такими ознаками будуть кількість та якість

доступних людині інформаційних благ [138, 181].

Виробничу функцію реалізовують усі інформаційні установи, власне,

заради цього вони й утворюються та інакше існувати не можуть. Останнім

часом замість терміна «виробнича функція» вживається термін «операційна

функція», оскільки останній є ширшим і включає, крім виробництва, ще й

надання послуг. Тому для характеристики виробництва інформаційної

установи доцільно вживати саме його.

Організація операційної (виробничої) системи — це заходи, спрямовані

на поєднання засобів виробництва та праці в одному процесі виробництва.

Головними елементами виробничого процесу є: процес праці як свідома

діяльність людини; предмети та засоби праці [74].

Елементи виробничого процесу виглядають наступним чином (рис. 4.1.):

75