Page 96 - 4399

Тембр звуку – це відтінок складного звуку, яким
відрізняються один від одного звуки однакової висоти і
інтенсивності.
Швидкість поширення звуку в різних середовищах
різна.
Тіла, що коливаються у пружному середовищі із
звуковою частотою, називаються джерелами звуку. Якщо
розміри джерела малі в порівнянні з довжиною хвилі, то від
нього поширюється в усі сторони сферична звукова хвиля.
Якщо розміри джерела великі в порівнянні з довжиною хвилі,
то внаслідок інтерференції і дифракції (огинання звуком
перешкод) воно випромінює напрямлену звукову хвилю.
При зустрічі звукових хвиль з перешкодами великих
розмірів спостерігається їх відбивання і повернення назад
(ехо). У гірській місцевості завдяки багаторазовому
відбиванню звуку спостерігається довгочасне ехо (до 5-10 с).
Зміна сили (інтенсивності) звуку з відстанню
описується законом
I  I e  x , (7.37)
0
де І о – початкова сила звуку, що входить у середовище; І –
сила звуку. Величина коефіцієнта поглинання α прямо
пропорційна квадрату частоти звуку, тому звуки малої
частоти (низькі) поширюються дальше високих. Коефіцієнт
поглинання ультразвуку у воді приблизно в 1000 разів
менший, ніж у повітрі.
Коливання з частотами нижче 16 Гц (інфразвуки) слабо
поглинаються в різних середовищах, а тому поширюються у
воді, повітрі та земній корі на великі відстані. Це явище
застосовують для визначення місць сильних вибухів,
епіцентрів землетрусів, передбачення цунамі. Приймають
інфразвукові хвилі спеціальними гідрофонами, мікрофонами
та вібраторами.

95