Page 100 - 4399

Природа ніколи не була безмовною, вона – безшумна.
Звук – один з найстародавніших її проявів. Звуки завжди були
і, навіть, жахливої сили і потужності. Але все-таки в
природному середовищі переважали звуки шелестіння листя,
дзюрчання струмка, легкий плескіт води і шум прибою, які
завжди приємні людині – вони заспокоюють, знімають стреси.
Статистика свідчить, що люди, які працюють у лісі, поблизу
річки, на морі, рідше хворіють нервовими і серцево-
судинними захворюваннями, ніж мешканці міст. Під впливом
звукових хвиль водоспаду посилюється робота м’язів.
Позитивний вплив гармонійної спокійної музики був
відомий з давніх-давен. Це поширені в усьому світі
колисанки – тихі, ніжні монотонні наспіви.
Давно відома також негативна дія звуку. Одним з
середньовічних покарань було жорстоке вбивство жертви
звуками від ударів могутнього дзвона, коли приречений
помирає у страшних муках від нестерпного болю у вухах.
Проте внаслідок винахідливості, діяльності
″цивілізованої″ людини звучання голосів природи стає все
більш рідкісними, зникає зовсім або заглушається
промисловими, транспортними та іншими шумами.
Сто років тому рівень шуму на центральних
магістралях великих міст не перевищував 60 дБ. Нині у
великих містах є райони, де він перевищує 70 дБ (санітарна
норма для нічного часу – 40 дБ). 60–80 % міського шуму
генерує автотранспорт.
На пристосування до сильного шуму організм людини
витрачає велику кількість енергії, перенапружується нервова
система, виникають втома, нервовий і психічний розлади.
Особливо важко переносяться раптові різкі
високочастотні звуки. При рівні шуму понад 80 дБ
послаблюється слух, виникають нервово-психічні
захворювання, виразка шлунку, гіпертонія, підвищується

99