Page 27 - 4381

2.2 Системи вищої освіти деяких країн світу

2.2.1 Вища освіта Великобританії

Формування системи вищої освіти. Кілька століть
усю вищу освіту країни репрезентували засновані у ХІІ-ХІІІ
ст. університети в Оксфорді та Кембриджі, створені для
навчання еліти. І лише у XX ст. статус університетів отримали
коледжі, які готували молодь до складання випускних
екзаменів у Лондонському університеті. Вища освіта країни
була елітарною та охоплювала дуже малий відсоток молоді.
Однак після Другої світової війни кількість університетів
подвоїлася.
Майже століття система вищої освіти у Великобританії
мала бінарну структуру. Проте з наданням у 1992 р. технічним
інститутам статусу університетів ці дві ланки вищої освіти
єдналися, тому для Британських університетів характерний
високий рівень автономії. Загальне керівництво вищою
освітою здійснює Міністерство освіти й науки, яке реалізує
цю політику через ради університетських фондів Англії,
Шотландії та Уельсу.
Сучасні принципи побудови вищої освіти. Заклади
освіти. Усі університети Великобританії мають високий
рівень автономії у визначенні курсів, програм і методів
навчання. Посередницькі функції між урядом та
університетами покладено на три ради університетських
фондів (Англії, Шотландії та Уельсу). До складу цих рад
входять представники закладів вищої освіти з регіонів, шкіл і
ліцеїв, роботодавців. Таке широке представництво дає змогу
поєднати цілі держави та інтереси ВНЗ, досить об'єктивно
оцінюючи останні. Зараховані до університету студенти
спочатку намагаються здобути першу ступеневу кваліфікацію
- бакалавр, яку можна отримати на гуманітарних,
природничих чи педагогічних спеціальностях за 2-3 роки,

26