Page 25 - 4361

масштабів 1:10 000, 1:25 000, на яких і виконують вибір
варіантів траси.
При виборі варіантів траси в першу чергу наносять на
ці карти так звані фіксовані точки: місця переходів через
водотоки, гірські перевали, примикання до опорних пунктів,
пересічення існуючих магістралей. Вивчаючи карти, вносять
корективи з метою обходу болот, зсуво- і карстонебезпечних
районів і інших несприятливих у геологічному відношенні
ділянок. Для кожного з вибраних варіантів складають
поздовжній профіль, підраховують довжини, кількість
переходів, приблизні об’сяги робіт.
В основу трасування стереофототопографічним
методом (на стереомоделях) покладено визначення
перевищень між точками місцевості за формулою

(8.3)
де Н - висота фотографування; b - базис фотографування на
знімку; Δр - різниця поздовжніх паралаксів спостережуваних
точок.
Тоді ухил між двома точками і проектна різниця
паралаксів на моделі визначаються відповідно за формулами:

,
(8.4)
де m - знаменник масштабу моделі; f k - фокусна відстань
фотокамери. Похибка проектного ухилу має вигляд:

(8.5)
Вимірюючи різницю поздовжніх паралаксів з похибкою
m Δp= 0,02 мм при f к = 100 мм; b = 70 мм; l = 5 мм, похибка
ухилу становитиме 0,006, а при l = 2 мм вона зросте до 0,014.
Тому стереомоделі здебільшого використовують для
проектування трас у горбистій та гірській місцевостях.

25