Page 17 - 4361

В першому розділі третьої частини конспекту автор в
загальному описав основні етапи вибору трас лінійних споруд
і зосередився на детальному описі польового трасування.
Автор тільки обґрунтував вимоги до робіт з прив’язки трас,
не зупиняючись детально на технології цих робіт, адже їх
доцільно виконувати методами ГНСС, описаними в частині
першій конспекту. При вивчені цього розділу треба мати
також на увазі, що більш детально, з доведенням основних
формул роботи з розпланування пікетажу на криволінійних
ділянках описані в другому розділі, присвяченому
розплануванню криволінійних ділянок автомобільних кривих.
Як автор вже відзначав, роботи з камерального
трасування це, за суттю, - роботи з проектування споруди. В
наш час їх виконують з використанням потужних програмних
засобів САПР, зокрема програмного забезпечення CREDO, яке
нічим не поступається зарубіжним аналогам ( маються на
увазі створені не на пострадянському просторі), але і має
суттєві переваги. Виходячи з того, що питання пов’язані з
САПР вивчаються в окремій дисципліні, автор в другому
розділі детально зупинився на питаннях традиційного
“ручного” створення повздовжнього профілю за
картографічними матеріалами чи даними польового
трасування. Він, ще раз підкреслює, що добре розуміє те, що
ці процеси на даний час повністю автоматизовані, проте
впевнений, що якісно підготувати геодезичну інформацію для
створення математичної моделі місцевості, використовувати
матеріали САПР для перенесення проекту в натуру, не
говорячи вже про покращення якості прийнятих проектних
рішень, можливо тільки в тому випадку, коли інженер-
геодезист має добре уявлення про ті процеси, які є
автоматизовані. В цьому питанні він повністю розділяє
позицію професора М.Г.Відуєва про те, що інженер-геодезист
повинен добре розбиратись не тільки в процесах вимірювань

17