Page 44 - 4332

суспільно-політичному бутті, на захист прав, суспільного
становища трудівника.
Історичне значення цих мислителів в тому, що вони
вперше в українській політичній думці сформували
демократичні принципи правової держави(задовго до
виникнення самої концепції правової держави): верховенства
права в суспільному та державному житті, зв'язаність
законами дій державної влади.
Для детального аналізу політичних поглядів кожного із
вказаних мислителів радимо використати: Кухта Б. Л. З історії
української політичної думки: (К.: Генеза, 1994. – С.38-53,71-
77.)
Наступні питання плану аудиторного семінару слід
розглядати через призму висвітлення основних положень
ідейної платформи чільних представників різних ідейних
течій (ліберальної, націонал-державницької, консервативної,
націонал-комуністичної та націоналістичної) в українській
політичній думці.
При цьому потрібно скористатися поданими в Додатку А
текстовими таблицями (таблиці 1.1 – 1.7), в котрих дається
коротка характеристика цих течій. Також потрібно
наголосити, що у зв'язку з тим, що Україна впродовж 19 – 20
ст. перебувала майже виключно в російській, а з 1922р. – в
радянській сфері впливу, політична думка тут зазнавала
щонайперше впливів таких російських інтелектуально-
політичних течій, як декабризм, панславізм, народництво,
більшовизм і лише опосередковано – західноєвропейських
течій, зокрема лібералізму, консерватизму, націоналізму,
тощо. Характерною рисою її була поліфонічність ідей. Отже,
розвиток української політичної думки модерної доби являв
не один, а кілька паралельних і окремих, хоча
взаємопов’язаних і взаємозалежних напрямів, на які ми
вказали вище.
Ліберальна модель перевлаштування суспільного життя не
набула в Україні завершеної форми упродовж 19-20 ст.
В ліберальній течії проблема самостійності України й
побудови суверенної національної держави не знайшла
належного місця. Більшість українських лібералів вірила в

42