Page 43 - 4332
P. 43

монастир,  Василь  Великий,  Іоанн  Златоуст),  в  основі  якої
           лежить  ідея  родового,  династичного  князювання  (диякон
           Нестор) і тієї, в основі якої знаходиться ідея однодержавності,
           верховності  світської  влади  (митрополит  Іларіон);  історії
           Руської  землі  в  контексті  історії  слов'янства  та  людства;
           рівноправності  усіх  християнських  церков  і  народів  та,
           відповідно,    обґрунтування     незалежності     давньоруської
           держави  (Іларіон);  необхідності  дотримування  моральних  і
           правових  норм  в  міжособистих  та  суспільних  стосунках;
           компетентності  у  державному  управлінні  (особливо  у
           “Повчанні” Володимира Мономаха); єдності Руських земель,
           засудження  принципу  уділів  та  князівських  міжусобиць;
           патріотизму (захисту рідної землі та негативного ставлення до
           загарбницьких війн і походів (“Слово о полку Ігоревім”).
              При відповіді на друге питання варто взяти до уваги те, що
           зазначені  діячі  були  гуманістами  і  великими  патріотами
           України, виразниками насамперед інтересів середнього стану,
           носіями  ідей  відродження  і  формування  української  нації,  її
           мови, культури в умовах чужоземної залежності. В їх творах
           багато  уваги  приділено  проблемі  становлення  і  захисту
           державності    української    нації,   що    народжувалась     в
           несприятливих  для  неї  внутрішніх  і  зовнішніх  умовах.
           Х. Філалет,  І. Вишенський,  П. Могила  були  послідовними
           борцями  проти  ополячування  й  покатоличення  українського
           народу.
              Вони зробили помітний внесок у розвиток антифеодальної
           ідеології своїми розробками питання про державу та її основи,
           закон  і  право,  форми  і  методи  управління  державою,
           суверенітет державної влади й межі її панування над особою,
           індивідом.
              Ці  мислителі  розвивали  вчення  про  витоки  держави  із
           суспільного  договору,  стверджували,  що  королівська  влада
           походить  не  від  Бога,  а  від  угоди  між  людьми.  В  їх  працях
           провідною  була  проблема  спільного  блага  (блага  народу).
           Основні складові цього блага: патріотизм, служіння державі,
           суспільна  активність.  Х. Філалет,  І. Вишенський,  П. Могила
           виступали за посилення ролі права й закону в житті держави
           та  суспільства,  робили  наголос  на  зростання  ролі  моралі  в

                                          41
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48