Page 15 - 4332

1 Піча В. М., Хома Н. М. Політологія : Навчальний
посібник / В.М. Піча, Н.М. Хома. – К.-Л., 2001. – С.14-15, 20-
21.
2 Політологія : Підручник / За ред. О. В. Бабкіної,
В. П. Горбатенка – К., 2001. – С.19-24.
3 Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної
науки) : Підручник / П. П. Шляхтун. – К., 2002. – С.23-26, 28-
31.

При відповіді на перше питання потрібно знати, що метод
– це сукупність прийомів та операцій теоретичного та
практичного освоєння дійсності.
Існує багато різних класифікацій методів дослідження.
Проте в найбільш загальному плані їх можна подати як
філософські, що мають загальнонауковий характер, і
спеціально-наукові. До перших відносяться: діалектико-
матеріалістичний, порівняльний, аналізу й синтезу,
узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного,
індукції та дедукції, системний, структурно-функціональний,
біхевіористичний тощо.
Водночас окремі науки використовують спеціальні методи
пізнання: правові, соціологічні, математичні, історичні тощо.
Для політології такими методами є, наприклад, метод
прийняття рішень та метод політичного прогнозування.
Особливу увагу в даному питанні потрібно звернути на
наступний момент. Поскільки політологія є самостійною
наукою про політику, то коло основних методів
політологічних досліджень має бути окреслено більш-менш
чітко. Такі методи зумовлюються передусім предметом
політології. До них належать: системний, структурно -
функціональний, біхевіористський (соціально -
психологічний) та порівняльний. Детальну інформацію про ці
методи радимо почерпнути із вказаного в списку літератури
підручника /Шляхтун П.П., С. 24-26/.
Щоб дати правильну і змістовну відповідь на останнє
питання плану, потрібно знати, що політологія як наука
відрізняється від політології як навчальної дисципліни. Перша
займається дослідженням та аналізом політичного життя

13