Page 119 - 4332
P. 119

Розкриваючи питання про особливості політичної культури
           сучасної  України,  радимо  наголосити  на  тому,  що  політична
           культура – це продукт історичного розвитку і досвіду народу. У
           випадку  України  цей  досвід  був  гірким.  На  формування
           політичної культури українців впливали такі чинники:
                   багатовіковий період бездержавності;
                   розчленування  української  території  і  включення  її
           окремих  частин  в  інші  держави  з  власними  культурами,
           політичними  системами,  що  призвело  до  побутового,
           психологічного  і  політичного  відчуження  між  різними
           частинами народу;
                   денаціоналізація    провідних     верств    (міщанства,
           військових,     промисловців,      великих       землевласників,
           адміністраторів), а також інтелігенції;
                   панування комуністичного режиму.
              Політична культура сучасної України представлена різними
           типами.  Для  української  культури  характерні  такі  риси,  як
           інтроверсія  (виявляється  в  українському  традиціоналізмі  як  у
           побуті,  так  і  в  політиці),  ірраціональність  (слабо  розвинена
           нормативність  поведінки),  сенсорність  (проявляється  у  любові
           до  комфорту,  неприйнятті  конфліктів,  терплячості  та  вмінні
           лавірувати),  екстернативність  (у  кризових  ситуаціях  часто
           призводить  до  пасивного  очікування)  і  екзекутивність.  Вони
           властиві  народам,  котрі  ще  не  подолали  наслідків  тривалого
           історичного поневолення, не виробили форм ринкової взаємодії
           у різних сферах суспільного життя і на цій основі не набули рис
           сучасної цивілізаційної ментальності.
              Реформування політичної, правової, економічної  і  духовно-
           культурної  сфер  створить  основу  для  формування  в  Україні
           сучасної політичної культури.
              При відповіді на друге питання слід зауважити, що функції,
           які  виконують  політичні  лідери  визначаються  поставленими
           ними цілями, та ситуацією, в якій їм доводиться діяти. Найбільш
           вагомими  з  них  є  функції  вираження  соціальних  інтересів,
           новаторська, інтегративна, організаторська та комунікативна.
              Особа  може  стати  політичним  лідером  лише  тоді,  коли
           виражає  інтереси  тієї  спільноти,  на  лідерство  в  якій  вона
           претендує.  Новаторська  функція  лідерства  означає,  що
                                         117
   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124