Page 101 - 4332

і роллю в політичній системі, соціальною базою, ідеологією,
програмою.
Типологія партій здійснюється за такими ознаками:
1) ідеологія;
2) політична платформа;
3) організаційна структура;
4) методи і засоби діяльності;
5) політичний статус;
6) соціальна база і електорат.
За ідеологіями як певними системами політичних
цінностей партії поділяють : на комуністичні і
неокомуністичні, соціал-демократичні, ліберальні і
неоліберальні, консервативні і неоконсервативні, фашистські і
неофашистські. Типологія партій передбачає також їх поділ за
політичним темпераментом – ліві, центристські, праві.
Сучасна типологізація за ідеологічними критеріями виглядає
так : ліві (комуністи), лівий центр (соціал-демократи), центр
(ліберали), правий центр (неоконсерватори), праві
(неофашисти).
Політична платформа, як правило, включає такі блоки
проблем: удосконалення державних і правових інституцій,
соціально-економічна стратегія, духовно-культурна політика.
Організаційна структура передбачає принципи побудови
партій, статус її органів, взаємозв’язки між структурними
ланками. За організаційною структурою партії поділяють на
масові, кадрові, “партії виборців”, а також на централізовані з
авторитарним, авторитарно – демократичним і
демократичним типами управління; децентралізовані з
горизонтальними координуючими ланками; фракційні.
За методами і засобами діяльності партії поділяють на
авангардні та парламентські. Авангардні партії претендують
на керівництво всім народом, вдаються до силових методів
тиску (страйків, пікетування, актів терору) на владу для
розв’язання власних програмних цілей. Часто діяльність цих
партій межує з порушенням законів. Авангардний тип партій,
що позначається ультрарадикалізмом і екстремізмом,
найбільш поширений серед ультралівих і ультраправих. Партії
парламентського типу (ліберальні, соціал-демократичні та

99