Page 119 - 4317

Під стратегічним прогнозом необхідно розуміти емпіричне або науково
обґрунтоване судження про можливий стан об’єкта прогнозування в майбутньому,
альтернативні шляхи і терміни його досягнення.
Стратегічне прогнозування виступає важливою ланкою взаємозв’язку між
теорією і практикою регулювання діяльності підприємства. Воно виконує дві
основні функції:
– передбачення (опис);
– розпоряджувальну, яка сприяє оформленню прогнозу у вигляді плану
діяльності.
Функція передбачення полягає у описі можливих або бажаних перспектив
об'єкта прогнозування у майбутньому.
Розпоряджувальна функція передбачає підготовку проектів рішень щодо
різних проблем планування, використання інформації про майбутнє в
цілеспрямованій діяльності різних суб'єктів управління.
Вказані функції тісно взаємопов’язані між собою: без опису можливих
перспектив розвитку об’єкта прогнозування в майбутньому, неможливо здійснити
підготовку проектів рішень щодо таких об’єктів.
Процес і результати прогнозної діяльності можуть використовуватися в двох
напрямках: теоретично-пізнавальному і управлінському. Теоретико-пізнавальне
призначення стратегічного прогнозування передбачає вивчення та удосконалення
методології і методики робіт із складання прогнозів, виявлення тенденцій,
характерних для розвитку економіки і соціальних відносин, факторів, що сприяють
виникненню та здійсненню можливих змін цих чинників, а також самих тенденцій.
Управлінський аспект стратегічного прогнозування – це використання прогнозів
економічного і соціального розвитку підприємства для створення необхідних умов,
що забезпечують підвищення наукового рівня відповідних управлінських рішень.
Для передбачення майбутнього підприємства використовують певні типи
прогнозування: [76].
1. Прогнозування, що ґрунтується на творчому баченні майбутнього та
суб'єктивних знаннях прогнозиста, його інтуїції. Часто такі прогнози мають вигляд
літературного опису уявного майбутнього і є непоганим доповненням до виважених,
обґрунтованих кількісних прогнозів.
2. Пошукове прогнозування — спосіб наукового прогнозування від
теперішнього до майбутнього. Прогнозування розпочинають, спираючись на наявну
нинішню інформацію, поступово проникаючи у майбутнє. Існують два підходи до
пошукового прогнозування: екстраполяційний (прогноз як проекція минулого у
майбутнє) та альтернативний (складають кілька варіантів прогнозів з урахуванням
можливих змін зовнішнього середовища; кожний з варіантів покладено в основу
побудови сценарію майбутнього).
3. Нормативне прогнозування передбачає визначення узагальнених цілей та
стратегічних орієнтирів на майбутнє з подальшим оцінюванням розвитку
підприємства виходячи з цих цілей.
Складання прогнозу має свої особливості. У зв'язку з цим виникає потреба у їх
класифікації. Вона може будуватися залежно від різних критеріїв та ознак, цілей,

119