Page 9 - 4306

ки про культуру, в межах яких досліджуються певні фено-
мени культури. Специфіка культурології полягає в її інтег-
ративному характері, в орієнтації на буття та діяльність
людини й суспільства як цілісних феноменів.
Об’єктом культурології є історичний, соціальний до-
свід людей з селекції, акумуляції та використання таких
форм діяльності, які затверджуються в системах культур-
них цінностей, норм, зразків поведінки, традицій та забез-
печують колективний характер людської життєдіяльності.
Предмет культурології складає вивчення змісту, стру-
ктури, особливостей функціонування соціокультурного
досвіду та всіх видів і форм цілезорієнтованої практики
людини.
Серед основних завдань культурології можна виділити
такі:
− вивчення генези, функціонування та розвитку куль-
тури, виявлення духу культури (ментальності), а також
способів культурного успадкування;
− пояснення та аналіз історикокультурного процесу,
прогнозування його та керування ним у національному та
світовому масштабах;
− розкриття генетичного коду культури, тобто базових
структур, що відповідають за збереження та трансляцію
соціокультурного досвіду;
− вивчення факторів, що здійснюють негативний вплив
на генотип культури.

3. Структура культурологічного знання. Методи
культурологічних досліджень

Особливий характер об’єкта і предмета культурології,
її інтегративний характер зумовлюють також складність
процесу визначення її структури. Розглянемо структуру
культурологічного знання, яку запропонував А. Флієр. За-
лежно від об’єкта дослідження виокремлюють два профілі
пізнання: власне культурологію (у вузькому розумінні сло-
ва) і культурознавство. Власне культурологія – це інтегра-
тивне знання про цілісний феномен культури в реальному
історичному часі і соціальному просторі існування. Куль-
турознавство – це сукупність окремих наукових дисциплін,

9