Page 132 - 4306
P. 132

Д. Медоуза висунули ідею, що світ уже досяг верхньої ме-
          жі народонаселення, виробництва і споживання невіднов-
          люваних  ресурсів,  а  людство  опинилося  перед  загальною
          катастрофою. Група вчених із Голландії, Японії, Англії (Х.
          Лінненман, Й. Кайа, Й. Судзукі, Я. Тінберген, Е. Ласло, Д.
          Габора  та  інші)  довели,  що  обмеженість  джерел  енергії,
          продуктів, мінералів тощо не абсолютна, а відносна і є на-
          слідком  структурних  диспропорцій.  У  дослідженнях,  що
          проводились в межах ОЕСР («До повної зайнятості і стабі-
          льності цін») та проекту «Інтерф’ючерс» відзначено, що у
          недалекій перспективі не буде існувати фізичних меж еко-
          номічного зростання. До цих висновків прийшли й експер-
          ти  ООН.  У  розв’язанні  проблем  голоду  дослідники  вису-
          нули чотири фундаментальні взаємозалежні підходи:
               1) стримування  попиту  на  продукти  харчування  шля-
          хом посилення контролю за темпами приросту населення;
               2) збільшення виробництва усіх видів продуктів;
               3) перерозподіл прибутків на користь країн, що розви-
          ваються;
               4) зменшення  втрат  продуктів  на  всіх  технологічних
          рівнях  їх  виготовлення.  Проблема  використання  при-
          родних ресурсів, забезпечення людства сировиною і енер-
          гією сьогодні трансформувалась в проблему їх ефективно-
          го  використання,  іншими  словами,  оптимального  вклю-
          чення у виробничий процес. Тут, насамперед, пропонуєть-
          ся  широке  використання  альтернативних  джерел  енергії,
          безвідходні технології, стовідсоткова переробка сировини,
          екологічно  чиста  утилізація  відходів  з  наступним  вироб-
          ництвом  з  них  промислової  продукції.  Однак  на  перше
          місце тут слід поставити завдання перспективного викори-
          стання не відновлюваних сировинних запасів та науковий
          пошук їх замінників.
               На  сьогодні  немає  дефіциту  у  футурологічних  моде-
          лях  розвитку  людства,  їх  систематизація  дозволяє  звести
          останні  до  чотирьох  найбільш  розроблених  і  теоретично
          обґрунтованих  прогнозів:  реалістично-пошукового,  аналі-
          тичного, нормативного, прогнозу-застереження.
               Тематика засідань Римського клубу та більшості між-
          народних наукових конференцій з цього приводу свідчить,
          що  певна  перевага  надається  нормативному  прогнозу  та
                                      132
   127   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137