Page 137 - 4306
P. 137

ється  два  види  культурної  модернізації:  органічна,  що
               здійснюється природним шляхом у процесі історичної ево-
               люції  суспільства;  та  неорганічну,  що  потребує  цілеспря-
               мованого  впливу  ззовні,  впровадження  нових  культурних
               цінностей,  стилю  життя.  Спочатку «власні»  та «чужі»
               культурні  факти  можуть  існувати  за  принципом  субкуль-
               тур, або «чужа» може стати антикультурою. В умовах мо-
               дернізації  з’являються  перехідні  форми  культури,  які
               включають у себе як традиційні, так і запозиченні цінності.
                    Але не завжди західні цінності корисні для незахідних
               культур. Тому сьогодні визнається висока значимість тра-
               диційної культури для сталості суспільства. Крім того, не-
               можливо уподібнювати різні соціальні цінності цінностям
               модернізації.  Розуміючи  суперечливість  процесу модерні-
               зації,  сьогодні  культурологи  розробляють  інтегративні
               концепції, що передбачають синтез модерністських раціо-
               нальних  технологічних  цінностей  з  традиційними.  Голо-
               вним  в «осучасненні»  культури  є  опора  на  власні  сили  в
               процесі «нового»  відкриття  рідних  культурних  цінностей
               як  легітимної  основи,  наприклад,  соціально-економічних
               перетворень. У цьому плані продуктивними є ідеї Ш. Ей-
               зенштадта,  який  вважав,  що  названий  синтез  протікає  по
               різному  в  різних  сферах  суспільства.  Найбільш  глибоко
               модернізація повинна входити у власне економічну сферу,
               а в соціальній та духовній повинні домінувати традиційні
               цінності (Японія, Китай).
                    Історично важливою формою модернізації є акульту-
               рація – така взаємодія культур, у результаті якої культура
               одного  народу  повністю  або  частково  сприймає  культуру
               іншого народу. Цей процес може бути як добровільним так
               і примусовим. Як правило, найбільш розвинена культура в
               такій взаємодії перемагає. Іноді адаптація до нової культу-
               ри  відбувається  у  формі  імітації.  Акультурація  виявляє
               себе як зміна культурних кодів поведінки та заміні на про-
               тилежні (колективізм –  індивідуалізм),  руйнація  і  навіть
               повне зникнення основних культурних принципів, як існу-
               вання  двох  культурних  світів,  в  яких  людина  вимушена
               існувати.
                    Ще одна форма модернізації – вестернізація. Це ціле-
               спрямоване  впровадження  західної (американської)  куль-
                                            137
   132   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142